Соціологічна служба Поліського національного університету протягом 16–20 березня проводила дослідження “Оцінка рівня соціальної безпеки в умовах поширення коронавірусної інфекції (COVID-19)”.

Зокрема, в онлайн-опитуванні необхідно було вказати вік, стать, сферу діяльності, тип населеного пункту і місце проживання, інформацію про запаси і дефіцит харчових продуктів, медикаментів, дезинфікуючих й захисних засобів, можливі проблеми з їх придбанням тощо. З-поміж іншого, були й пункти про рівень тривоги щодо поширення коронавірусу, дії у разі виявлення значної кількості інфікованих у вашому регіоні, дотримання правил захисту від коронавірусної інфекції та ставлення до запровадження карантину.

«Можливість мінімізації негативних соціально-психологічних та економічних наслідків пандемії коронавірусної інфекції (ПКІ) передбачає, зокрема, необхідність збору та аналітичної оцінки оперативної інформації щодо поведінки та суспільних настроїв населення на різних етапах розвитку ПКІ, – ділиться ректор Поліського національного університету Олег Скидан. – Збір і обробка такої інформації надає можливість оцінити рівень соціальної безпеки в країні та більш чітко і виважено формувати систему відповідних заходів державної політики».

Фахівці Поліського національного університету спільно з міською радою та регіональними ЗМІ провели анонімне опитування громадян України, метою якого був збір емпіричного матеріалу щодо поведінки та настроїв населення в умовах оголошення ПКІ та впровадження карантинних заходів. Збір та обробка даних проведена у середовищі ArcGis.

«Протягом п’яти днів карантину опитано 1953 респонденти, 62 % з яких (1218 осіб) проживають на території Житомирської області. Питома вага опитаних жінок склала 58 %, а чоловіків – 40 % (2 % не дало відповідь на вказане запитання). Найбільша питома вага опитаних (50 %) припадає на працюючих громадян України. Опитані респонденти – це здебільшого жителі міст (68 % осіб). На сільське населення припадає 21 % опитаних, – розповідає докторка економічних наук, доцентка, заступниця керівника навчально- наукового центру інформаційних технлогій Поліського національного університету Ольга Николюк. – Встановлено, що основними джерелами інформації про коронавірус для опитаних громадян України є телебачення, інтернет-сайти новини і Facebook (41–44% відповідей)».

Результати показують, що у перший тиждень карантину трохи більше половини опитаних не робили запасів харчових продуктів. При цьому, 43% робили такі запаси на наступні 2 тижні. Більшість респондентів закуповували крупи (16 %), м’ясні та ковбасні вироби, фрукти та овочі. Переважна частина опитаних акцентувала увагу на відсутності (89%) або частковій відсутності (8 %) проблеми дефіциту харчових продуктів.

Понад 70 % респондентів протягом перших днів карантину не робили запасів медикаментів. Їх робили лише 19 % опитаних, тоді як понад 80 % не бачили ймовірності виникнення дефіциту необхідних їм ліків. Загалом, майже 9 % респондентів стикнулися з проблемою придбання медикаментів, 23 % частково відчули на собі таку проблему, а 58 % опитаних не відчули дефіциту медикаментів.

Лише 38 % опитаних забезпечені захисними та дезінфікуючими засобами, тоді як майже 25 % не встигли або не мали намірів купувати відповідні засоби. 62 % респондентів не були забезпечені захисними та дезінфікуючими засобами належним чином. Правил захисту від вірусної інфекції у повному обсязі дотримуються 70 % опитаних і частково – 27 %.

«Значна частина опитаних (20 %) частково погоджуються із введенням карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції на території країни. 76 % респондентів визнають необхідність введенння таких заходів, – додає кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції Поліського національного університету Петро Пивовар. – Більшість респондентів (56 %) оцінили рівень своєї тривоги щодо поширення коронавірусної інфекції в Україні як середній. Високий рівень тривоги визнали лише 18 % опитаних. У разі виявлення значної кількості випадків коронавірусної інфекції 42 % опитаних схильні до самоізоляції, 32 % – будуть продовжувати звичний спосіб життя, але дотримуватимуться відомих заходів профілактики. 3 % респондентів планують не змінювати звичний спосіб життя».

Таким чином, пояснюють у соціологічній службі Поліського національного університету, для першого тижня введення карантинних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної інфекції, характерними є такі:

-адекватне сприйняття більшістю громадян необхідності введення карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції на території України;

-середній рівень стурбованості населення щодо поширення коронавірусної інфекції в Україні;

-середній рівень стурбованості громадян щодо ймовірного виникнення дефіциту харчових продуктів в умовах введення карантинних заходів та, як наслідок, некритичний рівень зростання попиту на більшість харчових продуктів (крім круп’яних виробів);

-тенденція щодо виникнення дефіциту на окремі групи медикаментів та низький рівень забезпечення населення захисними і дезінфікуючими засобами.

Детальніше ознайомитися із результатами дослідження можна за посиланням.