Новини за 7.12.2020 – 22.12.2020
PER ASPERA AD ASTRA
Американська група KBR (Kellogg Brown & Root) отримала $300 мільйонний контракт на спостереження Землі
Інженерно-технологічна група KBR (Kellogg Brown & Root) один з провідних постачальників Армії США і Міністерства оборони США, що базується в Техасі та працює спільно з Центром спостереження земних ресурсів (Earth Resources Observation and Science – EROS) Геологічної служби США (USGS), виграла повторний контракт у 300 мільйонів доларів на здійснення наукових, інженерних та технічних послуг. KBR буде співпрацювати з USGS для аналізу та оцінки змін ландшафту Землі. Група буде виконувати інженерію супутникових систем, розробляти програмне забезпечення, забезпечувати кібербезпеку та зберігання даних, здійснювати управління програмами, мережеву інженерію, збір супутникових даних та проводити наукові дослідження для створення автоматизованих систем прийняття рішень на основі аналізу даних дистанційного зондування Землі.
За твердженням KBR, Центр спостереження земних ресурсів EROS, який управляє супутниковою програмою Landsat, володіє найбільшою цивільною колекцією зображень земної поверхні, що коли-небудь існувала. Ці дані використовуються при реагуванні на надзвичайні ситуації, у розвідці, регіональному плануванні, освіті та дослідженнях, сільському господарстві.KBR має штат 28 000 співробітників у 40 країнах та обслуговує клієнтів з понад 80 країн.
Конгрес доопрацював версію законопроекту про витрати США на оборону у 2021 році
Конгрес доопрацював версію законопроекту про оборону NDAA у 2021 році лише за кілька тижнів. Однак битва за законопроект ще не закінчена. Президент Дональд Трамп погрожував накласти вето на законодавство, якщо воно не скасує частину Закону про телекомунікації 1996 року, який захищає технологічні компанії від відповідальності за вміст, розміщений їх користувачами. Законопроект затверджує більше 731 млрд доларів на військові витрати, але не стосується додаткових 8,9 млрд доларів, які будуть надані в рамках окремого законопроекту.
Законопроект NDAA затверджує підвищення заробітної плати на 3% для військовослужбовців, які перебувають на службі та збільшує розмір виплат за надзвичайні ситуації з 250 доларів на місяць до 275 доларів на місяць. Він також дозволяє федеральним працівникам переносити додаткові 25% щорічної відпустки у 2021 році через коронавірус, а також забороняє міністру оборони скорочувати цивільну робочу силу, доки Міністерство оборони не оцінить вплив скорочення на готовність та оперативну ефективність.
Міністерство оборони має оновити дорожню карту щодо зміни клімату та повідомити про те, як вони захищатимуть свої військові об’єкти від зміни клімату. NDAA 2021 передбачає апарат топ-чиновника відповідального за національну кібер-політику у виконавчому апараті президента. Він буде головним радником Президента з кібер питань і координуватиме реакцію президента у випадку кіберінциденту, а також відповідатиме за кіберпланування та попередження кібер-злочинів, які можуть завдати значної шкоди країні.
Законопроект також розширює повноваження уряду США у використанні бюджету для розгортання кібертехніки. Конгрес підтримує наполегливі зусилля Міністерства оборони для збільшення ролі штучного інтелекту. NDAA підпорядковує Об’єднаний центр штучного інтелекту (JAIC) під командування заступника міністра оборони. Законопроект про оборону також рекомендує Комісії національної безпеки з питань штучного інтелекту, вимагати навчання персоналу та заохочувати Міністерство оборони до створення керівного комітету з нових технологій.
Законопроект надає 330 мільйонів доларів науково-технічному бюджету Міністерства оборони США. Частина цих грошей піде на дослідження довгострокового прогнозування та моделювання погоди, створення робочої групи зі спрямованої енергії, застосування квантових обчислень та стимулює військове відомство до роботи з приватним сектором. Законопроект наказує Пентагону співпрацювати з більшою кількістю навчальних закладів та стимулює програму оплати праці для пошуку та утримання висококваліфікованих експертів.
Японський зонд Hayabusa 2 доставив зразки астероїдів на Землю
Японський зонд Hayabusa 2 доставив зразки, зібрані з астероїда Рюгу, на Землю 5 грудня.
16-кілограмова капсула Hayabusa 2 діаметром 40 см, що містить зразки астероїда Рюгу, увійшла в атмосферу Землі 5 грудня та впала у запланованому районі на півдні Австралії трохи раніше 13:00 за місцевим часом (20:00 за київським часом).
Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) повідомило, що капсулу було знайдено о 14:47 за місцевим часом (21:47 за київським часом). Експерти JAXA оцінили стан капсули як «відмінний» перед її транспортуванням до Японії, де з часом капсулу відкриють. Потім зразки будуть проходити лабораторний аналіз з початку в умовах вакууму, а потім азоту.
Оскільки залишилося достатньо ксенонового палива для іонного двигуна, космічний зонд Hayabusa 2 повертається у глибокий космос з новою місією. За новим планом, апарат пролетить повз астероїд 2001 CC21 у 2026 році та в подальшому астероїд 1998 KY26 у липні 2031 року.
Китай планує запустити новий супутник ДЗЗ для моніторингу арктичних маршрутів
Китай планує запустити новий радіолокаційний супутник із синтетичною апертурою (Synthetic Aperture Radar, SAR) для моніторингу арктичних маршрутів судноплавства.
Космічний апарат буде виведений на сонячно-синхронну орбіту висотою 720 км для створення високоякісних супутникових знімків. При розрізненості 50 метрів супутник зможе знімати смуги шириною 300 км.
Проект розробляється спільно Китайською академією космосу і технологій та Університетом ім. Сунь Ятсена, одним з провідних університетів Китаю. Проект являє собою перший супутник SAR, розроблений нещодавно створеним Об’єднаним дослідницьким центром космічних спостережень.
Визначена орбіта супутника дозволяє йому проводити повторні спостереження кожні 48 годин над більшою частиною Арктики. Це дозволяє спостерігати за морськими шляхами і льодовою обстановкою в Арктиці практично у реальному масштабі часу. Отримані дані будуть використовуватися для моніторингу та прогнозування льодової обстановки, зміни клімату та морських катастроф, забезпечуючи безпеку арктичних маршрутів судноплавства. Супутник SAR буде запущений у 2022 році.
Результати тендеру FCC на суму $ 9,2 млрд на забезпечення широкосмуговим зв’язком понад 5,2 млн користувачів США
Федеральна комісія зі зв’язку США (Federal Communications Commission/FCC) оголосила переможців тендеру вартістю $9,2 млрд в рамках своєї програми, спрямованої на забезпечення високошвидкісним широкосмуговим зв’язком понад 5,2 млн користувачів по всій території Сполучених Штатів Америки. За результатами першого етапу:
найбільша сума $ 1,32 млрд призначена інтернет-провайдеру LTD Broadband на 528 тис пунктів обслуговування;
$ 1,22 млрд у вигляді федеральних субсидій отримала компанія Charter Communications (CCO Holdings) – 1,06 млн пунктів обслуговування;
$ 1,1 млрд – компанія Rural Electric Cooperative Consortium – 618 тис пунктів обслуговування;
$ 885 млн – SpaceX для проекту Starlink – 642 тис пунктів обслуговування.
На карті показані райони обслуговування, що будуть забезпечені послугами широкосмугового доступу. Райони для SpaceX відзначено червоним.
За оцінками FCC, фінансування розширить доступ до широкосмугового зв’язку для більш ніж 10 млн жителів сільських районів США. Майже всі користувачі отримають широкосмуговий доступ зі швидкістю не менше 100/20 Мбіт/с (скачування/завантаження) та низькою затримкою, причому понад 85% отримає широкосмуговий доступ на гігабітній швидкості.
В цілому, за даними FCC, протягом наступного десятиліття підтримку на першому етапі отримали 180 учасників, включаючи операторів кабельного та супутникового телебачення, електроенергетичні компанії, телефонні компанії та провайдерів фіксованого бездротового зв’язку. Агентство повідомило, що $ 6,8 млрд, які були зарезервовані на перший етап, не були виділені, а були перенесені на другий, збільшивши доступний бюджет на наступний етап до $ 11,2 млрд.
Адміністрація Трампа опублікувала нову національну космічну політику
Виконавчий офіс президента США опублікував нове видання національної космічної політики, в якій сформульовано цілі США щодо цивільного освоєння космосу, комерційного зростання та національної безпеки. У документі в якості основної організації відповідальної за захист інтересів країни в космосі визнаються Космічні сили США. Попередня версія національної космічної політики було опубліковано у 2010 році.
У опублікованому документі викладено наступні принципи космічної політики США. Відповідальна діяльність в космосі в інтересах всіх країн для забезпечення безпеки, стабільності, захищеності та довгострокової стійкості космічної діяльності. Збереження переваг космосу для всього людства. Сильний, інноваційний та конкурентоспроможний комерційний космічний сектор є джерелом постійного прогресу та сталого лідерства Сполучених Штатів в космосі. Розширення лідерства Сполучених Штатів разом з країнами, які поділяють їхні демократичні цінності, повагу прав людини та економічну свободу.
Дотримання міжнародного права щодо космічного простору та використання космічних ресурсів відповідно до чинного законодавства, визнаючи ці ресурси критично важливими для стійких досліджень, наукових відкриттів та комерційних операцій. Відповідно до того, що всі країни мають право досліджувати і використовувати космос у мирних цілях на благо всього людства та чинного законодавства Сполучені Штати будуть продовжувати використовувати космос для діяльності щодо забезпечення національної безпеки, в тому числі для здійснення невід’ємного права на самооборону.
Сполучені Штати вважають, що умисне втручання в космічні системи, включаючи допоміжну інфраструктуру, буде вважатися порушенням прав країни. Відповідно до цього Сполучені Штати будуть прагнути стримувати, протидіяти та усувати загрози в космічній сфері, які суперечать національним інтересам Сполучених Штатів та їхніх союзників.
Об’єм ринку недорогих супутників зросте на $ 1 млрд до 2024 року
Консалтингова компанія Technavio провела дослідження ринку малих супутників та оприлюднила звіт «Ринок недорогих супутників за типом та географією – прогноз та аналіз 2020-2024 рр» (Low-Cost Satellite Market by Type and Geography – Forecast and Analysis 2020-2024).
Очікується, що обсяг ринку недорогих супутників зросте на $ 1,06 млрд протягом періоду 2020-2024 рр. Також очікується, що річний темп зростання ринку бюджетних супутників буде на рівні 3,31 %.
У 2019 році ринок продемонстрував максимальний ріст у сегменті недорогих комунікаційних супутників. Зростання сегмента обумовлено збільшенням кількості міні-, мікро- та наносупутникових програм та збільшенням попиту на недорогі та високошвидкісні послуги Інтернету. Зростання ринку у цьому сегменті буде значним протягом періоду прогнозу. Близько 39% приросту відбуватиметься у регіоні Північної Америки, що обмовлене збільшенням кількості розробок, інвестицій та супутникових програм. США є ключовим гравцем для ринку недорогих супутників у Північній Америці. Зростання ринку в цьому регіоні буде швидшим, ніж ріст ринку в Європі, Азії та Південній Америці. Вартість аналітичного звіту – $ 2500.
Повідомлення про запуск КА «SXM 7»
13 грудня 2020 року о 21:30 по UTC з мису Канаверал, пускового майданчика SLC-40, за допомогою ракети-носія «Falcon 9 Block 5» було здійснено запуск на геостаціонарну орбіту супутника зв’язку США «SXM 7».
SXM-7 – це супутник зв’язку великої потужності для цифрової аудіо радіослужби SiriusXM (DARS). Space Systems / Loral (SS / L) отримала в липні 2016 року контракт на створення двох супутників на базі шини SSL-1300 – SXM-7 і SXM-8. Обидва працююватимуть в S-діапазоні. Кожен супутник буде генерувати потужність більше 20 кВт і матиме великий розкладний антенний відбивач, який дозволяє вести радіомовлення без необхідності в великих тарілкових антенах на землі. SXM-7 замінить супутники типу XM-3.
Завданням супутника SXM-7 компанії SiriusXM, маса якого досягає 7 тон, є забезпечення радіомовлення в Північній Америці в S-діапазоні (на дециметрових і сантиметрових хвилях).
Ізраїль планує місячну місію Beresheet-2 на 2024 рік
Ізраїль планує здійснити у 2024 році безпілотну посадкову місію на Місяці. Місія отримала назву Beresheet-2. Це має стати другою спробою після першої спроби, що закінчилася невдало минулого року, коли космічний корабель зазнав аварії на поверхні Місяця.
За повідомленням Міністерства науки Ізраїлю та ініціатива Israel To The Moon («Ізраїль до Місяця»), зонд Beresheet-2 планує вирушити до Місяця у першій половині 2024 року. Beresheet-2 включатиме два посадкові модулі, кожен з яких буде проводити експерименти на поверхні Місяця, та орбітальний апарат, який буде перебувати на орбіті Місяця кілька років.
Проектом керують державна компанія Israel Aerospace Industries (IAI) та неприбуткова космічна компанія SpaceIL. Очікується, що місія коштуватиме близько $ 100 млн – стільки ж, скільки перша – та включатиме інвестиції від міжнародних партнерів та донорів.
Віце-прем’єр України Олег Уруський окреслив проблеми та перспективи розвитку космічної галузі України
Віце-прем’єр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський 5 листопада у інтерв’ю кореспонденту Радіо Свобода Інні Кузнецовій окреслив проблеми та перспективи розвитку космічної галузі України:
– Які на сьогодні перспективи розвитку таких підприємств, як «Південмаш»?
– Ми повинні знайти врешті-решт своє місце в міжнародному розподілі в таких високотехнологічних галузях, як авіація і ракетно-космічна. Ми запізнилися. Ясне діло, що там вже всі пішли далеко вперед. Але це не означає, що ми не можемо мати свої ніші.
Ми зараз працюємо по міжнародному проекту «Антарес». Це фактично постачання перших ступенів для американських ракетоносіїв. Працює «Південмаш» по програмі «Вега». Це невеличкі замовлення поки. Але ми зараз шукаємо серйозних партнерів, в тому числі розмовляємо з Турецькою Республікою, щодо можливості комерціалізації ракетної галузі в плані того, щоб створити спільно ракетоносії, щоб можна було стартувати з території третіх країн. Тому що ні наша, ні турецька сторона місця для космодрому нормального надати не можемо.
– А на коли можна сподіватися на український супутник?
– Це для мене взагалі велика, не тільки для мене, я вважаю, для нашої держави ганьба! Тому що ми говоримо про велику космічну державу Україна, говоримо про те, що у нас є «КБ «Південне», «Південмаш», а в кінцевому рахунку зараз не маємо жодного супутника на орбіті, окрім двох наносупутників, які запустили студенти з КПІ імені Сікорського.
– Військові чекають даних від американців кожен день.
– Так. Усі дані ми отримуємо з іноземних супутників. Наземна інфраструктура у нас досить розвинена. Я недавно буквально відвідував наш Національний центр управління і випробувань космічних засобів. Мені показали всі останні напрацювання, які були і є, тобто які є зараз там в центрі. Наземний сегмент у нас біль-менш готовий. Але ми не маємо свого угруповання.
Три роки у нас немає загальнодержавної космічної програми. Це вперше за всю історію України. Фінансується на сьогодні, щоб ви розуміли, 90 мільйонів гривень. Я думаю, що якщо би Андорра мала космічне агентство, то вони, напевне, більше виділяли б коштів, ніж Україна виділяє на розвиток космічної галузі.
– То, коли ж тоді ця ганьба з супутником закінчиться? 50 мільйонів доларів треба на супутник?
– Ні. Супутники можна набагато дешевше запустити. Зараз є проекти хорошого супутника дистанційного зондування Землі разом з запуском можна вписуватися в 20-30 мільйонів євро. З хорошим розрізненням. Але не наш. З нашими якимись елементами. Я тут є прихильником того, що космічна програма повинна бути вибудована так, що вона для інтересів нашого споживача. Це програма загальноукраїнська. Це не програма для «КБ «Південного» і «Південмашу». У нас довгий час робилося так. Все, що може зробити КБ, в програму й записуємо. Але якщо нам потрібне розрізнення 0,5 метра, а ми його зробити не можемо, то ми не можемо писати, що давайте КБ нам зробить 8.
– Добре. Що для цього треба зробити?
– Треба принципово підходи змінити. Зараз новий концепт, я сподіваюся. Ми зараз вже подали на розгляд Кабміну концепцію загальнодержавної космічної програми. Дай Боже, вона буде затверджена, я сподіваюся. І ми після цього вийдемо на саму програму.
У програмі передбачається не тільки державний сектор фінансування, більша частина – залучення іноземних інвестицій. Треба у цьому контексті працювати. Але сегмент дистанційного зондування Землі і науковий сегмент повинні залишатися на державному рівні. Я є прихильником цього, щоб це ми фінансували за рахунок державних коштів. А от супутниковий зв’язок, навігація, ракетоносії різного базування, старту, мається на увазі наземного чи повітряного – це виключно за рахунок комерційних проектів повинно здійснюватися.
– Тобто коли ця програма має бути ухвалена? Ви її вже подали.
– Ми її зараз внесли. Я думаю, що у цьому році ми схвалимо концепцію. І відразу ж тоді будемо погоджувати загальнодержавну програму. Сподіваюся, якщо реально дивитися, на початку наступного року ми вийдемо на Верховну Раду. Це ж програма, яка затверджується Верховною Радою.
– Кажуть, що космічне агентство тепер – не космос, а земля.
– Так і є. Приїжджають африканські делегації до нас на перемови, а ми продовжуємо зверхньо з ними розмовляти. А після того візаві запитують: вибачте, а скільки у вас супутників зараз знаходиться на орбіті? Нуль. А в нас два. І хто з нас після того є космічна держава. У Білорусі є супутник. В Азербайджану. Ми ніяк не можемо запустити супутник зв’язку за 30 років!
– Запускайте! Швидко! То все-таки до питання про землю. Я веду до того, що земля дорога. І є підприємства в яких багато землі. Наскільки поширеними є зловживання?
– Я думаю, що, по-перше, ми зараз визначимося з тим, які підприємства космічного агентства увійдуть до складу холдингової компанії під умовною назвою «Ракетно-космічний центр «Південний». Там є багато підприємств, які втратили будь-який зв’язок з космічною галуззю. Вони будуть передані Фонду держмайна на приватизацію. А ці будуть корпоратизуватися. Процес корпоратизації безперечно передбачає серйозний аудит. І тоді той самий «Південмаш» – ми повинні проаналізувати, які масштаби будуть залишатися під ракетно-космічний сегмент. Якщо тракторне виробництво має перспективу, повинне виокремлюватися, мабуть, в окреме. Дуже багато надлишків там є територій, звичайно. Це треба буде потім з місцевою владою все вирішувати, яким чином оптимізувати ті ж і земельні ділянки, на якому знаходиться той самий «Південний машинобудівний завод».
– Але ж за одну з таких земельних ділянок чи за одне підприємство можна було б і на супутник назбирати?
– Так і планується, щоб вилучені кошти надходили до фонду, який буде фінансувати програми розвитку оборонної промисловості, ракетно-космічної зокрема.
Китайська місячна місія виконала роботизовану стиковку на орбіті
Китайська місія Chang’e 5 здійснила першу роботизовану стиковку двох космічних апаратів, що обертаються навколо Місяця. Місячний підйомний модуль з’єднався з транспортним апаратом, що повертатиметься до Землі, і перемістив контейнер з зібраними місячними зразками. Два космічні апарати, що працюють на сонячних батареях, зістикувалися на місячній орбіті о 16:42. EST (23:42 за київським часом) 5 грудня.
Контейнер із місячними породами, зібраними на місячній поверхні, був перенесений з підйомного модуля на космічний апарат для повернення на Землю о 17:12. EST 5 грудня (00:12 6 грудня за київським часом). Після підтвердження передачі зразка, апарат Chang’e 5, що повертатиметься на землю, відстикував підйомний модуль о 23:35. EST (06:35 6 грудня за київським часом). Підйомний модуль залишиться на місячній орбіті. Очікується, що космічний апарат повернення запустить свої двигуни, щоб покинути орбіту Місяця 13 грудня, взявши курс на доставку капсули зі зразками до пустелі Внутрішньої Монголії через кілька днів.
Компанія Virgin Galactic оголосила про підготовку до випробувального польоту літака SpaceShipTwo
Компанія Virgin Galactic оголосила, що вона до кінця цього місяця здійснить пробний політ суборбітального літака компанії SpaceShipTwo. Цей випробувальний політ був запланований на листопад, проте був перенесений через різке збільшення на території штату Нью-Мексико випадків COVID-19. У зв’язку з цим Virgin проведе політ літака SpaceShipTwo, використовуючи тільки «необхідний персонал» і не буде запрошувати гостей та представників преси.
Нове вікно для польоту відкриється 11 грудня. У польоті передбачається провести низку тестувань, включаючи випробування елементів кабіни, а також оцінку модернізованих горизонтальних стабілізаторів та елементів управління польотом. Рейс також нестиме корисне навантаження в рамках Програми NASA Flight Opportunities Program. Пілоти компанії здійснять політ по суборбітальній траєкторії на висоті більше 80 км.
NASA визначило наукові цілі місії дослідження Місяця
7 грудня публіковано 188-сторінковий звіт NASA, у якому визначені наукові цілі місії Artemis-3, що планується здійснити на Місяці не раніше 2024 року. У зазначеному звіті, підготовленому групою наукових дослідників та науковців NASA, створеної у вересні, перераховано сім загальних наукових цілей для місії, що охоплюють планетарну та космічну науку, а також вивчені ризики для астронавтів, пов’язані з діяльністю на Місяці. Науковцями NASA визначені наступні наукові цілі місії Artemis-3:
розуміння планетарних процесів, оскільки Місяць розглядається як аналог для інших «безповітряних» світів, таких як астероїди;
розуміння характеру і походження місячних полярних летючих речовин, включаючи водяний лід, який, як відомо, існує на південному полюсі Місяця, де очікується висадка астронавтів;
інтерпретація історії взаємного впливу системи Земля-Місяць, оскільки поверхня Місяця, на відміну від Землі, зберігає кратери протягом тривалих періодів часу;
викриття історії стародавнього Сонця та навколишнього астрономічного середовища, оскільки відображення сонячної активності можуть бути зафіксовані у речовині на поверхні Місяця;
спостереження Всесвіту та локального космічного середовища з унікального місця (зокрема, проведення астрономічних досліджень із зворотного боку Місяця);
проведення експериментальних досліджень в унікальному місячному середовищі;
дослідження і зниження ризиків, пов’язаних з діяльністю на Місяці, які NASA планує врахувати при підготовці пілотованої місії на Марс в 2030-х роках.
Проте, звіт також ілюструє деяку невідповідність між бажаннями вчених та потенційними обмеженнями місії.
Зокрема, програма NASA «Система посадки людей» (Human Landing System, HLS) встановлює вимоги, згідно з якими десант спроможний доставити щонайменше 100 кг обладнання у вигляді контейнерів для повернення зразків, камер та інших приладів разом із астронавтами. Цього може бути недостатньо для досягнення запланованих наукових цілей. Іншим обмеженням є обсяг зразків, які місія зможе повернути на Землю. NASA встановило вимогу не менше 35 кг зразків, а мету – до 100 кг. Проте, оприлюднений звіт описує два сценарію відбору зразків, один із 25 кг, інший – із 83 кг різних типів.
Наступне проблемне питання – мобільність. NASA не планує використання марсоходу, що обмежить астронавтів у відстані, яку вони зможуть пройти на Місяці. NASA планувало запуск місії Artemis-3 до кінця 2024 року. Ця дата викликає сумнів через дефіцит фінансування програми HLS на 2021 фінансовий рік, так як ухвалений Конгресом проект бюджету на 2021 фінансовий рік передбачає лише $ 1 млрд. при необхідних $ 3,2 млрд. Нова адміністрація Байдена, може також намагатись уповільнити програму Artemis.
Останні випробування системи SLS залишають невеликий запас часу у графіку для запуску
Серія технічних проблем при проведенні тестів основного ступеня системи Space Launch System (SLS) залишає «дуже малий запас» у графіку запуску у листопаді наступного року, заявили представники NASA 10 грудня. 7 грудня була здійснена спроба тесту із заправлення рідким паливом основного ступеня SLS у Космічному центрі ім. Стенніса. У цьому тесті паливна система завантажується рідкими воднем і киснем та проводиться зворотний відлік, що зупиняється за 30 секунд до запалення чотирьох двигунів RS-25. Цей тест – остання віха перед повноцінним випробуванням двигунів із запаленням, яке завершує систему тестування. На початковому етапі тесту вдалося успішно завантажили невелику кількість рідкого водню у паливну систему, ознак витоків або інших проблем не було. Однак, при завантаженні рідкого кисню, було виявлено, що паливо на 2,2° тепліше, ніж потрібно. Це могло призвести до формування бульбашок газу, що не припустимо.
На даний час NASA розробляє нові процедури завантаження рідкого кисню у паливну систему ракети і попередньо планує провести генеральне тестування із заправленням протягом тижня, що почнеться 14 грудня. Це дозволить перейти до випробування із запаленням двигунів на останньому тижні грудня. Якщо такий графік випробувань збережеться, основний ступінь ракети буде доставлений до Космічного центру ім. Кеннеді у лютому, де він буде поєднаний з верхнім ступенем та космічним кораблем «Оріон» для місії Artemis 1. Такий графік дозволить запуск місії Artemis 1, як і планується, у листопаді 2021 року. SLS – ракета NASA, яку планується використовувати для запуску астронавтів на космічних кораблях «Оріон» на Місяць та на Марс. Основний ступінь – центральний елемент SLS, оснащений чотирма двигунами RS-25.
Компанії Astra Space, Firefly Aerospace та Relativity Space отримали контракти від NASA на запуск малих ракет
11 грудня Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) оголосило, що компанії-розробники малих ракет-носіїв (РН) Astra Space, Firefly Aerospace та Relativity Space отримали контракти у рамках програми NASA Venture Class Launch Services (VCLS) на загальну суму $16,7 млн., що спрямована на підтримку розробки нових РН. На початку липня 2020 року NASA здійснено запит на отримання пропозицій (RFP) для програми VCLS на конкретні типи місій.
Перший тип, Mission One, передбачає запуск та виведення кубсатів масою 30 кг на 500-км орбіту з нахилом 40° – 60°. У рамках місій другого типу планується запуск та виведення сузір’я супутників Constellation A вагою 75 кг на 550 км сонячно-синхронну орбіту та сузір’я супутників Constellation B вагою 20 кг на аналогічну орбіту, але зі зміною нахилу не менше ніж на 10°.
У RFP сказано, що корисні навантаження NASA за програмою VCLS повинні бути основними, але не заперечується виведення додаткового корисного навантаження, що не стосується програми агентства. Astra Space отримала контракт на суму $3,9 млн., який за підтвердженням компанії, стосується Mission One. Дочірня компанія з надання державних послуг Firefly Black отримала контракт на суму $9,8 млн. на реалізацію місії другого типу. Компанія Relativity Space, що отримала $3 млн., не розкриває для якого типу місії призначено даний контракт. Жодна з компаній, що отримали контракт, ще не проводила успішного виведення корисного навантаження на орбіту.
Перша спроба орбітального запуску від Компанії Astra відбулась у вересні 2020 року з комплексу Аляска Тихоокеанського космодрому на острові Кадьяк, але проблема з системами ракети привела до зупинки двигуна, в результаті чого ракета впала поряд з місцем запуску. У даний час Astra продовжує підготовку до запуску РН Rocket 3.2 з острову Кадьяк, який має відбутися в середині грудня цього року. Firefly готує перший запуск своєї ракети Alpha з бази ВПС Ванденберг у Каліфорнії. Відповідно до заяви компанії щодо контракту, запуск очікується у першому кварталі 2021 року. Relativity у даний час ще працює на етапі розробки ракети Terran 1. Відповідно до заяви компанії у листопаді 2020 цього року після раунду фінансування D, перший запуск очікується в кінці 2021 року. Надані контракти є продовженням підтримки розробників малих ракет-носіїв відповідно до програми розпочатої NASA у 2015 році VCLS.
Компанія Rocket Lab планує запустити КА CAPSTONE у рамках підготовки місії NASA Artemis
Компанія Rocket Lab планує запустити космічний апарат (КА) NASA CAPSTONE на своїй ракеті Electron з космічним кораблем Photon у другому кварталі 2021 року. Назва КА CAPSTONE розшифровується як «експеримент з технологій та експлуатації навколомісячної автономної системи позиціонування» (Cislunar Autonomous Positioning System Technology Operations and Navigation Experiment).
Супутник CAPSTONE здійснюватиме тестування у рамках підготовки до місячної місії NASA за програмою Artemis. Головна мета CAPSTONE – перевірка розрахункових показників стійкості навколомісячної орбіти, запланованої для станції Gateway. Gateway – це невелика космічна станція на орбіті Місяця для забезпечення доставлення астронавтів на місячну поверхню. Крім того, CAPSTONE випробує навігаційну систему для місячного розвідувального орбітального апарата NASA (Lunar Reconnaissance Orbiter, LRO).
КА CAPSTONE буде виведений ракетою-носієм Electron компанії Rocket Lab на навколоземну орбіту. Звідти космічний корабель Photon (розроблений і побудований також компанією Rocket Lab) забезпечить відправлення КА CAPSTONE на орбіту Місяця.
Російська ракета-носій «Ангара-А5» стартувала з космодрому Плесецьк
14 грудня 2020 року, о 08:50 за місцевим часом (07:50 за київським часом) з Державного випробувального космодрому МО РФ (космодром Плесецьк) у рамках льотно-конструкторських випробувань ракетного космічного комплексу «Ангара» проведений запуск ракети-носія важкого класу «Ангара-А5». У розрахунковий час, через 12 хвилин 28 секунд після старту, орбітальний блок у складі розгінного блоку «Бриз-М» і вантажно-вагового макета космічного апарату відокремився від третього ступеня носія. Подальше його виведення на цільову орбіту здійснюється за рахунок роботи рухової установки розгінного блоку «Бриз-М».
Запуск у понеділок став третім польотом ракети «Ангара», другим випробуванням найважчої конфігурації «Ангара-5» та першим польотом типу з грудня 2014 року. Місія ракет типу «Ангара» на перевезення корисних навантажень в інтересах національної безпеки була відкладена на кілька років через проблеми з виробництвом та контролем якості. Запуск не мав функціонального корисного навантаження. Натомість, як і при попередньому тестовому запуску, на ракеті був встановлений симулятор маси: макет, призначений для імітації ваги типового супутника. Оскільки запуск був спрямований на геостаціонарну орбіту, швидше за все, вантажно-ваговий макет імітує супутник зв’язку.
Попередні затримки запусків «Ангари» додали поштовху для забезпечення запуску у грудні, оскільки деякі компоненти ракети наближались до своєї максимально сертифікованої дати запуску. Якби запуск не відбувся до кінця року, більш тривала затримка виникла б у результаті необхідності повторної сертифікації, відновлення або заміни прострочених компонентів.
Компанія Virgin Orbit відкладає запуск своєї ракети LauncherOne
Компанія Virgin Orbit повідомила, що через необхідність тестування команди на COVID-19 відкладає запланований на 19 грудня запуск своєї ракети LauncherOne. «Ми будемо готові до польоту найближчим часом, але здоров’я нашої команди та їх сімей залишається на чолі наших рішень», – заявила компанія.
Довідково: LauncherOne являє собою легку двоступеневу ракету-носій для доставки на низьку навколоземну орбіту (до 230 км) до 500 кг корисного навантаження. Особливість ракети у тому, що її запускають не з космодрому, а з літака Boeing 747 Cosmic Girl на висоті 10 км. Це дозволяє уникнути труднощів наземного запуску, таких як погана погода або сильний вітер, а ракета починає політ у більш розрідженому шарі атмосфери. Компанія планує надавати послуги із запуску малих супутників і космічних вантажів з літака і запускати 24 ракети на рік. Вартість одного запуску $10-12 млн – це дешевше за запуск з космодрому.
Перший запуск LauncherOne (без корисного навантаження) 25 травня зазнав невдачі, коли ракетний двигун NewtonThree першого ступеня вимкнувся через кілька секунд після запуску.
У другому запуску ракета LauncherOne нестиме десять малих супутників формату CubeSat, більшість з яких побудовані університетами за програмою NASA CubeSat Launch Initiative. Запуск здійснюється у рамках контракту Venture Class Launch Services, укладеного NASA у 2015 році для демонстрації малих ракет-носіїв комерційних виробників.
Запуск нової ракети Vulcan компанії ULA планується наприкінці 2021 року
Нова ракета Vulcan Centaur від компанії United Launch Alliance буде готова до запуску наприкінці 2021 року, заявив 17 грудня генеральний директор компанії Торі Бруно. Строки першого польоту Vulcan змістилась за останні два роки, оскільки ULA ще не має основних двигунів BE-4 для першого ступеня. Цього року виробник двигунів Blue Origin планує поставити два двигуни BE-4, які будуть використовуватися для наземних випробувань, але двигуни, що будуть встановлені на ракету для польоту, надійдуть на завод ULA лише влітку 2021 року.
Довідково: Ракета-носій Vulcan Centaur створюється альянсом ULA, для заміни до середини 2020-х носіїв Atlas-5 і Delta IV Heavy. Розробка ведеться з 2006 року. Частково багаторазова ракета Vulcan розрахована на виведення на низьку навколоземну орбіту до 40 тон корисного навантаження. Два однокамерних двигуна BE-4 першого ступеня ракети Vulcan мають розвинути більшу тягу, ніж один російський двокамерний двигун РД-180 першого ступеня ракети Atlas-5. На відміну від РД-180, що працює на гасі, BE -4 використовує метан.
Місія ракети Vulcan на Місяць має стати одною з 10 запланованих запусків компанії ULA, як передбачається, здійснити у 2021 році.
З 10 запланованих запусків чотири – в інтересах Національного управління військово-космічної розвідки США (U.S. National Reconnaissance Office, NRO), три – місії NASA, а інші три – комерційні – одна з яких – запуск на Місяць посадковий модуль Astrobotic на ракеті Vulcan, а дві інших – запуски комерційного корабля Starliner компанії Boeing на Міжнародну космічну станцію.
Lockheed Martin купує Aerojet Rocketdyne за $4,4 млрд
Один з найбільших оборонних підрядників США компанія Lockheed Martin оголосила 20 грудня про підписання угоди щодо придбання виробника ракетних двигунів та ракет Aerojet Rocketdyne за $4,4 млрд. Президент та головний виконавчий директор компанії Lockheed Martin Джеймс Тайклет зазначив, що дана угода дозволить компанії розширити свою присутність на космічному та інших ринках. Силові установки Aerojet Rocketdyne вже є ключовими компонентами ланцюжка поставок Lockheed Martin в декількох сферах діяльності.
Довідково:
Виручка компанії Aerojet Rocketdyne у 2019 році склала близько $2 млрд. У компанії зі штаб-квартирою в Ель-Сегундо, Каліфорнія, працює близько 5000 співробітників. Aerojet Rocketdyne була утворена в 2013 році при об’єднані Aerojet GenCorp та Pratt & Whitney Rocketdyne. Компанія виготовляє тактичні та стратегічні ракети для Міністерства оборони. У портфель ракетних двигунів входить RL-10, що використовується в РН Delta 4 та Atlas 5 United Launch Alliance (Lockheed Martin володіє 50% ULA) та двигуни RS-25 для системи космічних запусків NASA. В даний час Aerojet Rocketdyne працює над новою версією RL10C-X, яка включатиме основні компоненти, створені з використанням адитивних технології. За фінансової підтримки Пентагону компанією було розроблено ракетний двигун AR-1, що повинен був стати основним двигуном для РН Vulcan ULA, але компанія ULA обрала двигун BE-4 компанії Blue Origin.
Очікується, що угода буде завершена в другій половині 2021 року, оскільки ще необхідно схвалення регулюючих органів та акціонерів Aerojet Rocketdyne.
Компанія Astra планує запуск своєї ракети з корисним навантаженням на початку 2021 року
Під час випробувального польоту 15 грудня 2020 року каліфорнійський стартап Astra Space відправив у космос двоступеневу Rocket 3.2 з космодрому на острові Кадьяк на Алясці. Ракета висотою 12 м успішно досягла максимальної висоти 236 миль (390 км), проте їй не вистачило швидкості для виходу на стабільну орбіту. Перший ступінь відпрацював штатно, після чого другий ступінь відокремився і продовжив політ. Однак в кінці роботи двигун другого ступеня завершив роботу на 12-15 секунд раніше, ніж передбачалося. Це призвело до того, що ракета набрала швидкість 7,2 км/с – на 0,5 км/с менше, ніж необхідно для виходу на стабільну орбіту. За словами інженерів, причиною цього став некоректний склад паливної суміші.
Проте, компанія Astra 17 грудня повідомила, що має намір невдовзі запустить свою нову ракету, на цей раз із супутником. «Наші дані показують, що все апаратне та програмне забезпечення Rocket 3.2 відпрацювало надзвичайно добре, і що лише невелика корекція співвідношення суміші палива та окислювача стоїть між нами та нашим першим корисним навантаженням за кілька місяців», – повідомляється на сайті компанії. «Найголовніше, це означає, що Astra може розпочати постачання для наших клієнтів. На сьогоднішній день ми уклали контракт на понад два десятки запусків із виведенням на орбіту понад 100 космічних апаратів».
Наразі веб-сайт компанії пропонує послуги запуску корисного навантаження 50-150 кг на орбіту висотою 500 км у 2021 та 2022 роках.
У ВПС США створено програму технологічного прискорення у космічній сфері SpaceWERX
Помічник командувача ВПС США з питань придбання, технологій та логістики Уілл Ропер оголосив 7 грудня про відкриття Офісу «технологічного прискорення», який працюватиме з комерційними компаніями у космічній галузі. Нова програма, яка отримала назву SpaceWERX, стане «космічним відділенням AFWERX», – заявив У.Ропер. Офіс SpaceWERX буде розташований у Лос-Анджелесі, його очолюватиме підполковник Рок Макміллан.
«Програма SpaceWERX закликана стимулювати залучення інноваційних рішень приватних компаній, які працюють у космічній сфері», – сказав командир Центру космічних і ракетних систем генерал-лейтенант Джон Томпсон. «Світова космічна економіка продовжує зростати, і ми хочемо скористатися цим зростанням, розширити промислову базу та залучити комерційні інвестиції», – відмітив Дж.Томпсон. SpaceWERX «допоможе нам забезпечити використання Космічними силами найсучасніших космічних технології», – додав Дж.Томпсон.
AFWERX – програма ВПС США, своєрідний технологічний інкубатор, завданням якого є стимулювання інновацій та залучення комерційних компаній до проектів в інтересах ВПС. Про створення AFWERX було оголошено 21 липня 2017 року. Інноваційний підрозділ ВПС базується на моделі SOFWERX, що використовується Командуванням спеціальних операцій для залучення технологічних стартапів.
SpaceX планує проведення тестового польоту прототипу Starship SN8
8 грудня команда SpaceX зробить спробу суборбітального льотного випробування космічного корабля серії 8 (SN8) зі стартового майданчику компанії Boca Chica (Техас). Цей суборбітальний політ призначений для перевірки ряду цілей, від того, як працюють три двигуни Raptor, загальних аеродинамічних можливостей ракети, до того, як працює система живлення паливом. SN8 також намагатиметься виконати маневр посадки, що стане першим для космічного апарату такого розміру.
SpaceX орієнтується на висоту близько 12,5 км (8 міль). Проте, графік тестування є гнучким та немає жодних гарантій того, що SN8 дійсно злетить у вівторок. Starship – космічна транспортна система нового покоління, яку компанія SpaceX розробляє з метою забезпечення доставки людей та корисних вантажів на Марс і Місяць, а також для виведення супутників на навколоземну орбіту.
Єврокомісар Т.Бретон закликав до посилення європейських космічних можливостей
Власне угруповання на низькій навколоземній орбіті та більше оборони і безпеки: Європейський комісар з питань внутрішнього ринку Т’єрі Бретон працює над європейським супутниковим угрупованням. «Європейський широкосмуговий зв’язок не є ні повсюдним, ні настільки надійним, щоб усунути наші цифрові нерівності», – заявив Т.Бретон у своєму виступі на конференції European Space Week 2020. «Як ніколи, нам потрібен високошвидкісний Інтернет по всій Європі та надійний, безпечний та економічно вигідний зв’язок як для наших урядів, так і для бізнесу. Моя команда вже працює над визначенням архітектури космічної системи зв’язку для надання послуг з 2025 року».
Т.Бретон також оголосив про необхідність посилення оборонних та безпекових особливостей програм Galileo та Copernicus. «Так, Galileo має оборонний вимір. Так, Copernicus може виконувати місії безпеки, – відмітив він у своєму виступі – І так, ця тенденція буде посилюватися в майбутньому. Ось чому ми будемо поступово запускати дві нові ініціативи: Систему інформування про космічну обстановку (Space Situational Awareness, SSA), щоб уникнути зіткнень та уламків на ключових супутниках. І давайте будемо зрозумілі, ми повинні розглядати цей проект як попередника європейської системи управління космічним рухом. І ініціатива урядового супутникового зв’язку (Governmental Satellite Communication, GovSatCom) для надання державам-членам ЄС надійного та безпечного супутникового зв’язку для підтримки поліції, охорони кордонів, дипломатичного корпусу та цивільного захисту під час кризи».
Прототип космічного корабля Starship SN8 здійснив перший висотний політ, але вибухнув при посадці
Корабель Starship SN8 злетів з випробувального полігону SpaceX у Boca Chica, приблизно о 17:45 EST 9 грудня (00:45 10 грудня за київським часом). Програмою випробування SN8 було сплановано підняття SN8 на висоту 12,5 км та здійснення вертикальної посадки на місце запуску. Корабель злетів на заплановану висоту, хоча SpaceX не відразу надала інформацію про фактичну висоту, яку досяг SN8.
Один із трьох двигунів Raptor вимкнувся через 1 хвилину 40 секунд після підйому, ненадовго запаливши обладнання у моторному відсіку. Другий двигун вимкнувся через 3 хвилини 15 секунд після зльоту. Останній двигун вимкнувся через 4 хвилини 40 секунд після зльоту, після чого корабель почав опускатися. Він перемістився в горизонтальне положення, використовуючи закрилки для управління спуском. Через 6 хвилин 32 секунди після зльоту Starship SN8 знову ввімкнув свої двигуни і переорієнтувався у вертикальне положення, щоб спробувати здійснити посадку. Однак, імовірно через завелику швидкість, через 10 секунд корабель здійснив жорстку посадку та вибухнув. У результаті вибуху корабель був повністю знищений, залишилась лише частина головного обтічника. Тим не менше, SpaceX оголосила випробування успішним.
У ЗС Росії проведено тренування з управління стратегічними наступальними силами
9 грудня 2020 р. відповідно до плану підготовки ЗС РФ під керівництвом Верховного Головнокомандувача ЗС РФ проведено тренування з управління стратегічними наступальними силами. До участі в тренуванні залучалися сили та засоби наземної, морської і авіаційної складової стратегічних ядерних сил Росії. В ході заходу відпрацьовані практичні дії розрахунків пускових установок Ракетних військ стратегічного призначення, екіпажів стратегічних ракетоносіїв дальньої авіації Повітряно-космічних сил та атомної ракетної підводного човна Північного флоту.
Навчально-бойові пуски міжконтинентальної балістичної ракети (МБР), балістичної ракети підводного човна (БРПЧ), високоточних крилатих ракет повітряного базування (КРПБ) великої дальності виконані з Державного випробувального космодрому Плесецьк, з акваторії Баренцева моря, а також літаками Ту-160 і Ту-95МС з аеродромів Енгельс (Саратовська область) та Українка (Амурська область). З космодрому Плесецьк було запущено МБР «Ярс».
З акваторії Баренцева моря атомний ракетний підводний крейсер К-18 «Карелія» (проекту 667БДРМ) з підводного положення здійснив пуск БРПЧ «Синьова». Літаки Ту-160 і Ту-95МС застосували новітні КРПБ Х-101 та Х-555 (переобладнані в неядерний варіант стратегічні ракети Х-55). Навчальні удари стратегічних засобів ураження здійснені по цілях на полігонах Кура (Камчатка) – МБР «Ярс», БРПЧ «Синьова» та Пембой (Комі) – КРПБ Х-101 та Х-555.
За навчаннями спостерігав літак ВПС США RC-135S, призначений для спостереження за запусками МБР. RC-135S вилетів з авіабази Ейлсон на Алясці. Літак провів кілька годин над Берінговим морем поблизу кордонів Росії. Для того, щоб не припиняти процес спостереження, літак був дозаправлений у повітрі літаком-заправником KC-135R над акваторією Берінгова моря.
Ракета Delta 4 Heavy вивела на орбіту супутник РЕР в інтересах NRO
Супутник радіоелектронної розвідки в інтересах Національного управління воєнно-космічної розвідки (National Reconnaissance Office, NRO) був запущений на орбіту 10 грудня на борту ракети Delta 4 Heavy компанії United Launch Alliance (ULA). Старт ракети-носія відбувся о 20:09 EST (03:09 11 грудня за київським часом) зі стартового комплексу-37 космодрому Космічних сил США на мисі Канаверал (Флорида).
Місія під назвою NROL-44 була запущена після трьох місяців затримок та відмін, включаючи дві зупинки в останню хвилину та інші затримки, спричинені проблемами у стартовому обладнанні. Ракета Delta 4 Heavy оснащений трьома рідкопаливними двигунами Aerojet Rocketdyne RS-68A (рідкий водень/рідкий кисень). Другий ступінь оснащений також рідкопаливним двигуном Aerojet Rocketdyne RL10B-2 (рідкий водень/рідкий кисень).
NROL-44, геостаціонарний супутник радіоелектронної розвідки, став 12-ю місією ракети Delta 4 Heavy. Загалом це була 142-а місія компанії ULA та 30-та місія компанії в інтересах NRO.
Підготовка до цього запуску розпочалася більше року тому. Ракета Delta 4 Heavy була встановлена на стартовому майданчику у листопаді 2019 р. Корисне навантаження (супутник NROL-44) було доставлено у липні 2020 р. У майбутньому компанія ULA планує відмовитись від ракети Delta 4 Heavy після запуску ще чотирьох місій в інтересах NRO протягом наступних кількох років. Два запуска планується здійснити з мису Канаверал, а інші два – з авіабази Ванденберг (Каліфорнія).
NASA та Boeing призначили дату випробувального польоту космічного корабля Starliner
NASA та Boeing запланували здійснити 29 березня 2021 року другий випробувальний безпілотний політ корабля Starliner на Міжнародну космічну станцію в рамках комерційної програми NASA «Commercial Crew Program». Орбітальний льотний тест-2 (Orbital Flight Test-2, OFT-2) має стати важливою віхою на шляху підготовки компанії Boeing до здійснення пілотованих місій в інтересах NASA.
Під час місії OFT-2 космічний корабель CST-100 Starliner стартує на ракеті Atlas V компанії United Launch Alliance з космічного стартового комплексу-41 космодрому на мисі Канаверал, пристикується до Міжнародної космічної станції і приблизно через тиждень повернеться на землю в західній частині США, що продемонструє готовність системи до польоту з екіпажом.
Довідково: Перший випробувальний політ до МКС (без екіпажу) був здійснений 20 грудня 2019 року. Через збій таймера польотного часу, після відділення від ракети-носія корабель витратив занадто багато палива для корекції свого розташування, виключивши тим самим можливість провести зближення і стикування зі станцією. Однак, Starliner здійснив успішну посадку на полігоні в Нью-Мексико через 2 дні після запуску.
Європейське космічне агентство підписало контракти на будівництво багаторазового космічного апарату Space Rider
Європейське космічне агентство (ЄКА) уклало контракти з чотирма італійськими космічними компаніями на розробку багаторазового космічного апарату на низькій навколоземній орбіті Space Rider. Space Rider – космічний апарат багаторазового використання, розміром приблизно в два мінівени, може перевозити вантажі замовника обсягом 1200 л та вагою до 800 кг.
Запущений ракетою Vega-C, цей космічний апарат буде служити робототехнічною лабораторією на низькій навколоземній орбіті, повертаючись на Землю зі своїми корисними навантаженнями і будучи повторно використаним для майбутніх місій.
Space Rider пропонує доступ до космосу та повернення з нього широкому колу європейських космічних та некосмічних програм, включаючи дослідження на орбіті та демонстрації технологій.
ESA підписала першочергові контракти з компаніями Thales Alenia Space Italy та Avio на поставку моделі польоту Space Rider, що включає орбітальний сервісний модуль AVUM та модуль повернення в атмосферу. Другий контракт охоплює наземний сегмент і виконується компаніями Telespazio та Altec. Перший запуск КА Space Rider планується у третьому кварталі 2023 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані.
Корпорація Trisept уклала контракт з Relativity Space на запуск корисного навантаження ракетою Terran 1
Корпорація TriSept обрала Relativity Space для використання її ракети-носія Terran 1, першої у світі ракети, повністю виготовленої з використанням 3D-друку. Відповідно до підписаної угоди, місія корпорації TriSept на ракеті Terran 1 відбудеться у 2022 році. Запуск відбудеться з одного з стартових майданчиків компанії Relativity на мисі Канаверал або на базі ВПС Vandenberg.
TriSept – провідний американський постачальник послуг (провайдер) з організації запусків для комерційних та державних клієнтів, включаючи Міністерство оборони, NASA, Національне управління воєнно-космічної розвідки (National Reconnaissance Office, NRO). Має досвід запуску більше 200 супутників на 20 різних ракетах-носіях з 13 місць запуску по всьому світу.
Relativity Space – компанія, яка побудувала найбільші у світі 3D-принтери для друку металом та здійснила 3D-друк цілої ракети, здійснює аерокосмічну діяльність завдяки першій та єдиній аерокосмічній фабриці, яка інтегрує 3D-друк, штучний інтелект та автономну робототехніку, дозволяючи будувати ракети менш ніж за 60 днів, з меншою у 100 разів кількістю деталей та кардинально спрощеним ланцюгом поставок.
Британська компанія Orbex отримала інвестиції на створення екологічно чистої ракети
Британська ракетобудівна компанія Orbex отримала фінансування в розмірі $ 24 млн у рамках підготовки до свого першого запуску з космодрому Sutherland у Шотландії у 2022 році. Раунд фінансування забезпечили британська інвестиційна компанія BGF та фонд венчурного капіталу Octopus Ventures. Компанія вже має шість комерційних контрактів на запуск супутників, перші запуски очікуються у 2022 році. Місцем запуску компанії буде космодром Sutherland на північному узбережжі Шотландії, дозвіл на будівництво якого було отримано у середині серпня 2020 року. Ракета Prime компанії Orbex задумана як екологічно стійка система, що використовує біопропан (bio-propane), відновлюване біопаливо, яке зменшує викиди СО2 на 90% порівняно з традиційними ракетними паливами на основі гасу. Розроблена з можливістю повернення та повторного використання, ракета Prime також не залишатиме сміття в океані та на навколоземній орбіті.
Американський банківський холдинг Морган Стенлі провів щорічний космічний саміт
Морган Стенлі провів у вівторок щорічний космічний саміт. Зустріч проходила у віртуальному форматі, через пандемію коронавірусу. У заході взяли участь сотні інвесторів та спостерігачів. 20 космічних компаній, серед яких: HawkEye 360, MDA, PredaSAR, Planet Labs, Spire Global, Blue Origin, Virgin Galactic , Telesat, ViaSat , SES, Virgin Orbit, ABL Launch Systems та Rocket Lab презентували свою продукцію та послуги. Крім того виступали представники уряду в тому числі від Космічних сил США та Міністерства торгівлі, – оскільки національна безпека залишається найважливішим елементом космічної економіки.
Керівники компаній розглядають домінування та зростання компанії SpaceX, як “безсумнівний позитив” для галузі. Хоча компанія не брала участь у саміті її рівень популярності серед інвесторів дозволив залучити у серпні близько 2 мільярдів доларів. Космічне підприємство Джеффа Безоса Blue Origin було особливо представлено на саміті віце-президентом компанії Клеєм Моурі, який окреслив 2021 рік як рік значимий для компанії. Моурі розповів, що близько 3500 співробітників Blue Origin, готуються до тестових польотів туристичної ракети New Shepard, важкої ракети New Glenn, поставки двигунів BE-4 та можливого контракту NASA у рамках місячної системи посадки. Також на саміті виступили генеральний директор Virgin Galactic Майкл Коллазьєр та фінансовий директор Джон Кампанья, головним предметом обговорення якого став наступний випробувальний політ компанії.
Компанія Virgin Galactic припинила випробувальний політ літака SpaceShipTwo
Суборбітальний літак SpaceShipTwo компанії Virgin Galactic перервав спробу випробувального космічного польоту 12 грудня з космодрому «Америка» на півдні Нью-Мексико. Літак-носій WhiteKnightTwo компанії Virgin Galactic із суборбітальним літаком SpaceShipTwo (який також має назву VSS Unity) вилетів з космодрому «Америка» на півдні Нью-Мексико о 10:24 EST 12 грудня (17:24 за київським часом). Пілотами SpaceShipTwo були головний пілот-випробувач компанії Дейв Маккей (Dave Mackay) та колишній астронавт NASA Сі Джей Старков (CJ Sturckow).
Літак VSS Unity відокремився від літака-носія WhiteKnightTwo близько 11:15 EST (18:15 за київським часом). Космічний літак запалив свій двигун, але майже відразу його вимкнув. Потім літак повернув назад до космодрому «Америка», приземлившись о 11:27 EST (18:27 за київським часом). «Пілоти та транспортні засоби повернулися цілими та спокійними», – заявили в компанії. 12 грудня виконавчий директор Virgin Galactic Майкл Коллазієр (Michael Colglazier) заявив, що двигун літака SpaceShipTwo був зупинений через проблему зв’язку із бортовим комп’ютером.
«Сьогоднішній рейс приземлився красиво, пілоти, літак-носій та космічний корабель у безпеці та у відмінній формі – це основа кожної успішної місії! Наш сьогоднішній політ не досяг космосу, як ми планували», – повідомив він. Триває розслідування з метою виявлення та усунення проблеми з бортовим комп’ютером.
Повідомлення про запуск РН «Astra Rocket 3.2»
15 грудня 2020 року о 21:00 по UTC з Стартового комплексу Kodiak, Аляска, США, було здійснено тестовий запуск РН США «Astra Rocket 3.2».
Ракета-носій «Astra Rocket 3.2» являє собою двоступеневу ракету з п’ятьма двигунами. Вона може виводити на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту до 150 кг корисного навантаження. Довжина ракети складає 11,6 м і може транспортуватися в контейнері на будь-який стартовий комплекс. Висока економічність ракети може дозволити Astra зайняти серйозні конкурентні позиції на ринку космічних запусків. За твердженням компанії, її ракета буде найпростішим і технологічним носієм в світі. Вартість одного старту становить близько $ 2,5 млн. Для порівняння: запуск ракети важкого класу Falcon 9 компанії SpaceX оцінюється більш ніж в $ 60 млн.
У 2018 році ракети компанії Astra, що стартували з комплексу Кадьяк, зробили два суборбітальних польоту, але вони закінчилися аваріями. При підготовці до запуску в березні 2020 ракета зруйнувалася на стартовому комплексі через технічні проблеми. Компанія Astra брала участь в конкурсі Агентства перспективних дослідницьких проектів в області оборони (DARPA) Міноборони США щодо створення легкого носія для виконання термінового замовлення на виведення на орбіту вантажу, який замовляється Пентагоном, як мінімум, за три-чотири доби до старту. Однак не встигла вчасно підготувати ракету до запуску.
