Новини за 1.01.2021 – 18.01.2021
PER ASPERA AD ASTRA
Туреччина готується до запуску супутника зв’язку Türksat 5A
Туреччина планує провести запуск супутника зв’язку п’ятого покоління в ніч 4 – 5 січня, повідомив в середу міністр транспорту та інфраструктури країни. Супутник зв’язку нового покоління побудовано з використанням новітніх технологій, що забезпечить більшу пропускну спроможність. Слідом за Türksat 5A країна планує в червні 2021 року здійснити запуск ще одного супутника зв’язку, Türksat 5B. Виробництво супутників Türksat 5A та 5B проведено в рамках угоди з компанією Airbus укладеної у 2017 році. Türksat 5A був побудований у співпраці між Türksat, Turkish Aerospace Industries (TAI) та Airbus Defense and Space.
Türksat 5A вагою 3,5 т буде запущений американською технологічною компанією SpaceX за допомогою ракети Falcon 9 з Флориди. Після виведення буде орієнтований на обслуговування Туреччини, Близького Сходу, Європи та Африки. Відповідно до повідомлення, ємність супутника буде на 45% більше, а термін його служби буде в два рази більше в порівнянні з попередніми поколіннями.
Компанія Kymeta отримала фінансування в обсязі $30 млн
Виробник плоских антенних систем отримав $30 млн від південнокорейської оборонної компанії Hanwha Systems (HSC). Дана інвестиція, в разі схвалення регуляторами, дозволить їй ввести в раду директорів компанії одного учасника. Отримані кошти будуть спрямовані на збільшення продуктивності та рішення маркетингових проблем, пов’язаних з виходом на ринок нового терміналу u8. Hanwha Systems відома своїми радарними технологіями. Раніше вона придбала британські активи конкурента Kymeta – виробника Phasor. Причиною продажу була процедура банкрутства підприємства.
Великобританія втрачає доступ до Galileo та Egnos, але може брати участь у Copernicus та залишається членом ЄКА
Великобританія більше не братиме участі в європейських програмах Galileo та Egnos, але може продовжувати, в принципі, співпрацю з Copernicus і залишатися членом Європейського космічного агентства (ЄКА), заявив британський уряд. За даними сайту уряду, Великобританія «не використовуватиме Galileo (включаючи майбутню Державну регульовану службу (PRS) для оборони або критичної національної інфраструктури; не матиме доступу до зашифрованої служби державного регулювання Galileo; не матиме можливості відігравати будь-яку роль у розвитку Galileo; не матиме можливості відігравати будь-яку роль у розвитку EGNOS; не матиме можливості використовувати угоди EGNOS SoL та EGNOSWorking (EWA), які більше не будуть визнаватися ЄС; не матиме доступу до використання EDAS».
Крім того, з 1 січня 2021 р. «Великобританія більше не братиме участі у програмі ЄС з нагляду та відстеження космосу (EUSST). Однак, Великобританія надалі матиме доступ до послуг EUSST як країна, що не входить до ЄС», – заявляє уряд.
Однак Великобританія може продовжувати брати участь у Copernicus. «Великобританія вітає принципову угоду продовжувати брати участь у компоненті” Космічної програми ЄС Copernicus на 2021-27 роки», – заявляє уряд. «Якщо Великобританія підтвердить участь у Copernicus на початку 2021 року, ми сподіваємось, що представники бізнесу, науковці та дослідники, що базуються у Великобританії, зможуть взяти участь у тендерах на майбутні контракти Copernicus, що подаються через ЄС».
Корейська ракета-носій буде запущена у жовтні 2021 року
Запуск Корейської ракети-носія-2 (Korea Space Launch Vehicle-2, KSLV-2), також відомої як Nuri, з Космічного центру Наро відкладено з лютого наступного року на жовтень, а другий запуск, з супутником, перенесено з жовтня 2021року на травень 2022 року. Міністерство науки оголосило переглянуті дати 29 грудня під час засідання президентського комітету з питань розвитку космосу.
Довжина Nuri становить приблизно 47 м, максимальний діаметр – 3 м, вага 200 тонн. Ракета матиме чотири двигуна із потужністю 75 тонн на першій ступені, один двигун потужністю 75 тонн на другій ступені та двигун із 7 тонн тяги на третій ступені. Міністерство заявило, що основною причиною коригування дат запуску стала розробка першої ступені ракети.
Заступник міністра оборони РФ окреслив плани модернізації Збройних Сил РФ
Заступник міністра оборони Росії Олексій Криворучко розповів про плани модернізації Збройних Сил РФ. Зокрема, він розповів про хід та плани модернізації Стратегічних ядерних сил:
Переозброєння Стратегічних ядерних сил проводиться за трьома компонентами: наземною, морською і повітряною. Уже завершено переозброєння шести ракетних дивізій на ракетні комплекси п’ятого покоління, ще по чотирьох дана робота триває. При цьому в стані боєготовності безперервно перебувають не менше 95 % пускових установок.
Пріоритетами розвитку є переозброєння на перспективні комплекси рухомого і стаціонарного базування «Ярс» та «Авангард», що мають поліпшені показники подолання протиракетної оборони, а також створення новітнього комплексу з важкою ракетою «Сармат». Вже сьогодні з позитивним результатом завершено кидкові випробування ракети «Сармат». Найближчим часом мають бути розпочати льотні випробування цього ракетного комплексу.
Розвиток морської компоненти передбачає будівництво і введення в бойовий склад атомних підводних крейсерів з балістичними ракетами проекту «Борей-А» з одночасним створенням інфраструктури для їх базування, а також продовження термінів експлуатації існуючих ракетних підводних човнів стратегічного призначення. Йде будівництво чотирьох крейсерів даного проекту, ще два будуть закладені в рамках укладеного в цьому році нового держконтракту.
Повітряну складову тріади передбачається удосконалювати за рахунок забезпечення поставки стратегічних ракетоносців Ту-160. Сьогодні реалізуються заходи щодо їх виробництва, державні контракти укладені, і вже в наступному році планується почати постачання у війська. Реалізація програм поставок дозволить в найближчі сім років збільшити кількість даних літаків більш ніж на 50 %. Подальше нарощування парку авіаційних комплексів планується в рамках нової державної програми озброєння на 2024-2033 роки. Триває робота з глибокої модернізації стратегічних ракетоносців Ту-95МС для застосування новітніх зразків озброєння. Ведуться роботи по створенню перспективних крилатих ракет повітряного базування великої дальності та гіперзвукових авіаційних ракет.
Адміністрація Джо Байдена посилить засоби космічного моніторингу, проте США потрібні кращі способи вивчення та аналізу даних, які вже використовуються
Джо Байден має намір зосередити увагу своєї адміністрації та NASA на попередженні негативних наслідків кліматичних змін. Окрім повторного приєднання до Паризької угоди, посилення Закону про чисте повітря та відновлення плану чистої енергетики, він також матиме можливість посилити дослідження клімату.
NASA та NOAA (Національна адміністрація океанів та атмосфери) виконують більше десятка місій спостереження Землі з космосу, кілька з них у співпраці з іншими країнами. Багато програм, зокрема таких як геостаціонарний оперативний екологічний супутник (GOES), безпосередньо спостерігають за змінами погоди, щоб допомогти їх прогнозувати. Інші, такі як супутник Gravity Recovery and Climate Experiment Follow-On (GRACE-FO), вимірюють підвищення рівня моря, спричинене таненням льодовиків. Треті ж менш зосереджені на конкретному вивченні клімату, але отримують зображення, які вчені використовують для моніторингу наслідків зміни клімату, таких як збільшення природних катастроф або зміни в землекористуванні, що відбулися у відповідь на пожежі та посуху.
Трамп зробив усе можливе, щоб послабити участь США у кліматичних спостереженнях Землі. Білий дім мінімально фінансував три найближчі місії NASA у щорічних бюджетних пропозиціях: орбітальна обсерваторія 3 (OCO-3); екосистема Планктон, Аерозоль, Хмара, Океан (PACE); кліматична абсолютна обсерваторія випромінення та світло-відбиття (CLARREO). Але щороку Конгрес втручався, щоб врятувати ці місії. OCO-3 була запущена вчасно в 2019 році. PACE та CLARREO отримали скорочені бюджети, але вони все ще плануються до запуску у 2022 та 2023 роках, відповідно.
Адміністрація Трампа також спробувала деякі інші тактики, щоб послабити вплив кліматичних досліджень. Вчені були під тиском припинення використання таких фраз, як «зміна клімату» та «глобальне потепління», в будь-яких грантових пропозиціях чи описах проектів. А деякі установи, такі як NOAA, потерпали від критики стосовно змін клімату. Тож найближчими кроками адміністрації Байдена очікується звільнення будь-яких мовних обмежень і запевнення груп місій спостереження за Землею у тому, що вони мають підтримку керівництва у плануванні довгострокових досліджень.
Маріель Боровіц, експерт з питань космічної політики в Georgia Tech, вважає, що варто було б взяти досвід Європейського космічного агентства та запустити програму спостереження за Землею, подібну до Коперника, яка вивчає глобальні кліматичні тенденції протягом дуже тривалого періоду часу. Космічна політика Трампа мала також позитивні напрямки. Наприклад, суттєвий внесок у розвиток ДЗЗ внесли приватні компанії, такі як Planet Labs (яка управляє сотнями супутників ДЗЗ).
Нові компанії не тільки створюють власні сенсори та космічні апарати, але й обробляють дані та створюють геоінформаційні сервіси. NASA все ще має найбільшу в світі систему супутників ДЗЗ, і її дані є безкоштовними для всіх. Але існують регіони світу, доступ яких до супутникових даних є лише у приватних осіб і не безкоштовно. Адміністрація Байдена могла б вжити заходів для постійного забезпечення вільного та відкритого доступу до того, що збирає NASA, а також може розглянути можливість безпосередньої взаємодії з приватними компаніями.
«Однак просто збільшити фінансування наук про Землю та програм ДЗЗ не достатньо. По-перше, розробка, фінансування та впровадження цих супутникових програм займає неймовірно багато часу, тому часові рамки для них, як правило, перевищують тривалість окремих адміністрацій», – говорить Кертіс Вудкок, вчений із Бостонського університету. Наслідки скорочення наук про Землю в NASA за часів адміністрації Джорджа Буша все ще відчуваються, Вудкок зазначає: «Багато в чому наука про землю не повністю відновилася з тих пір». Щоб її відновити до серйозного рівня, нам потрібен довгостроковий план, який вийде за рамки першого (і, можливо, єдиного) терміну Байдена. По-друге, вже існує багато даних ДЗЗ, якими ми вже можемо користуватися – нам потрібні лише кращі інструменти обробки.
«Я боюся, що розрив між доступністю даних та їх використанням зростає, оскільки зараз у нас величезна кількість вимірювань і знімків», – говорить Кручкевич. «Нам не обов’язково потрібно розробляти нові технології або створювати нові сенсори, щоб вирішити питання повеней». Типи технологій, у які федеральні чиновники можуть почати інвестувати, – це системи обробки даних і автоматизовані засоби, які можуть аналізувати та осмислювати величезну кількість зображень та вимірювань. Ці інструменти можуть, скажімо, проілюструвати, яким громадам може знадобитися більше ресурсів та уваги у разі повені чи посухи. По-третє, нам слід почати думати про те, як кліматична наука застосовується на місцях.
Наприклад, робота Кручкевича передбачає використання супутникових даних NASA для розуміння ризиків, з якими стикаються вразливі верстви населення та громади внаслідок таких стихійних лих, як повені та пожежі, а також проблем, пов’язаних з підготовкою та реагуванням на такі події. «Я думаю, нам потрібно переосмислити історії, які ми розповідаємо про людей на Землі, що отримують користь від даних ДЗЗ», – стверджує він. «Це не просто генерування карт повеней і сподівання, що ними хтось скористається».
Адміністрація Байдена може почати вживати заходів для розширення прав і можливостей гуманітарних організацій, які можуть повідомляти, що означають висновки ДЗЗ, як їх можна перетворити на практичні стратегії та як дані можуть допомогти вирішити соціальну нерівність, що посилюється внаслідок впливу клімату.
Індійська організація космічних досліджень розпочне 2021 рік із запуску комерційних супутників
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) розпочне новий рік із запуску декількох комерційних супутників, зокрема бразильської Amazonia та трьох індійських супутників. «В кінці лютого або на початку березня 2021 року ми запустимо нашу ракету Polar Satellite-C51 (PSLV-C51). Основним корисним навантаженням буде бразильський супутник Amazonia, супутник спостереження Землі», – сказав голова ISRO К. Сіван індійському інформаційному агентству IANS.
«Місія PSLV-C51 буде особливою місією не лише для ISRO, але й для Індії, оскільки ракета буде нести супутник ДЗЗ Anand, створений індійським стартапом Pixxel», – відмітив Сіван.
«Через вісім місяців після створення Індійського національного центру сприяння та авторизації космосу (IN-SPACe) у результаті того, що уряд оголосив про відкриття космічного сектору для приватних гравців, ISRO запустить перший супутник індійського стартапу», – додав Сіван.
Космонавти повідомили, що витік повітря на МКС досі продовжується
Російські космонавти повідомили про відновлення витоку повітря на Міжнародній космічній станції. Вони знову зафіксували падіння тиску у проміжній камері службового модуля Зірка російського сегмента МКС.
Пентагон представив огляд оборонної промисловості США
14 січня опублікований звіт Міністерства оборони США щодо промислових можливостей у 2020 фінансовому році. Вказаний звіт Пентагон має щороку подавати до комітетів оборони Конгресу. Звіт об’ємом у 181 сторінку охоплює всі сектори оборонної промисловості. Він був підготовлений Офісом заступника міністра оборони з питань придбання та забезпечення. Космічну частину звіту склала Робоча група космічної промислової бази, група представників Пентагону, NASA, Федеральної авіаційної адміністрації (Federal Aviation Administration, FAA) та Національного управління військово-космічної розвідки (National Reconnaissance Office, NRO). Група була створена в 2017 на виконання розпорядження президента Д.Трампа федеральним агенціям щодо дослідження вразливих місць у національних джерелах виробництва та постачання.
У звіті, зокрема, зазначається, що багато поточних та запланованих систем ґрунтуються на застарілих технологіях та практиках, а також спираються на ненадійні чи іноземні джерела. «Довіра до іноземних джерел для критично важливих технологій, конкуренція за рахунок субсидованого дешевшого імпорту та непостійний попит з боку космічних підприємств національної безпеки погіршають основні космічні можливості та критичні навички та загрожують майбутньому доступу до вітчизняних промислових джерел, які відповідають вимогам космосу».
Інші важливі висновки звіту:
Існують обмежені можливості внутрішнього виробництва високоточних прецизійних гіроскопів, що використовуються в космічних апаратів військового призначення та ракетах-носіях. Військовим та супутниковим програмам NASA потрібен доступ до недорогих елементів, які відповідають вимогам використання у космосі. Постачальники США розробляють більш досконалі елементи, проте іноземні конкуренти виробляють та пропонують елементи з більшою ефективністю та за менші ціни. Сполучені Штати є абсолютним світовим лідером у галузі комерційного космосу, але конкуренти, такі як Китай, швидко розширюють свою комерційну космічну промисловість.
Останні комерційні ринкові спади привели до звільнень фахівців та втрат навичок у промисловості США з виробництва високочастотних елементів, що використовуються у військових супутниках. Єдиний вітчизняний постачальник конкурує з одним іноземним джерелом у виробництві підсилювачів, що відповідають вимогам до використання у космосі. Довгострокові наслідки пандемії коронавірусу на космічну галузь ще незрозумілі. Потенційними проблемами оцінюються уповільнення капітальних витрат і більш швидкої консолідації галузі, ніж спочатку передбачалося. Найбільші шість постачальників оборонної продукції – це компанії Lockheed Martin, Boeing, Northrop Grumman, Raytheon, General Dynamics і BAE Systems. Вони разом отримали 32 відсотки всіх контрактів Міністерства оборони у 2019 році.
Огляд 2020 року: Перспектива космічної безпеки
Даніель Поррас
Інституту ООН з досліджень роззброєння визначає, що в даний час відбувається гонка озброєнь, і космічний простір є великою його частиною. Про це свідчать: по-перше, суперництво між геополітичними державами (головним чином між США, Росією та Китаєм), яке погіршилося протягом 2020 року; по-друге, використання супутників у сучасних військових операціях, для отримання переваги над противником та можливості протидії космічним засобам, що стають невід’ємною частиною безпеки; по-третє наявність показників прискорення розвитку застосувань космосу та його можливостей.
№1 російське тестування ASAT (протисупутникової зброї)
У 2020 році відбувся ряд випробувань із використанням супутникової технології (ASAT), але Росія провела два найвизначніші. По-перше, у липні 2020 р. Росія провела неруйнівний тест космічної протисупутникової зброї. 15 липня Росія вивела на орбіту новий об’єкт з Космосу 2543, який зараз є супутниковим каталогом № 45915 на Space-Track.org “. По-суті, російський супутник вистрілив снаряд у космос. Траєкторія була такою, що один експерт описав її у цього автора як «космічну торпеду», але поки незрозуміло, яким саме був тест. По-друге, у грудні 2020 року Росія випробувала наземну ракету прямого підйому, здатну вражати супутники на низькоземній орбіті. Обидва ці випробування були неруйнівними, що означає, що вони не вразили нічого в космосі, що могло б утворити сміття (як це було у випадку з китайським тестом ASAT 2007 року). Обидва ці тести є показником того, що Росія продовжує розвивати різноманітність та якість своїх можливостей протидії космічним засобам. Хоча Росія є співавтором проекту Договору про запобігання розміщенню зброї в космічному просторі, вона одночасно продовжує розробку космічної зброї, гарантуючись, у разі необхідності вразити космічний об’єкт. Вони не єдині суб’єкти, які дотримуються подібної політики.
№2 Японія проводить операцію безпосереднього зближення
Протягом останніх кількох років декілька країн проводили операції безпосередньої близькості, які викликали занепокоєння в галузі безпеки, а саме США, Росія та Китай. Однак ExoAnalytics щойно відстежував японський супутник, що знаходився в радіусі 11 км від російського геостаціонарного супутника зв’язку, протягом трьох днів. Як і у випадку з російськими та американськими операціями безпосередньої близькості, наразі неможливо точно визначити, що робив супутник, який наближався. Це міг бути огляд цілі, а міг бути й потенційний радіоперехват. Це могло бути ні те, ні інше. Однак ключовий розвиток подій, на який слід звернути увагу, полягає в тому, що нові суб’єкти беруть участь у операціях безпосередньої близькості з потенційно чутливими супутниками, і існує небагато норм або правил, які визначають, як це слід робити. Більше того, серед військових операторів недостатньо прозорості, оскільки значна частина інформації про такі операції надходить із комерційних джерел, а не від залучених урядів. Така непрозора діяльність космічних держав викликає недовіру, непорозуміння й прорахунки.
№3 випробування протиракетної оборони США
16 листопада США успішно перехопили та знищили за допомогою ракети (SM-3) Block IIA тестову ціль, яка імітувала міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) під час демонстрації льотних випробувань. Хоча таке перехоплення безпосередньо не пов’язане з космічною безпекою, слід зазначити два аспекти. По-перше, SM-3 Block IIA може досягти будь-якого космічного апарату суперників США, який функціонує в LEO (Low-Earth Orbit). Це вогневе випробування, швидше за все, буде використано як додаткове свідчення того, що саме США (а не Росія чи Китай) здійснюють озброєння космічного простору. По-друге, цей тест показує, що США продовжують розробляти протиракетний щит для протидії ядерним загрозам Росії та Китаю. Це призведе до порушення тієї стратегічної стабільності, яка зараз існує як на Землі, так і в космосі. Отже, Росії та Китаю доведеться шукати засоби протидії протиракетній обороні США, щоб забезпечити ефективність власного ядерного стримуючого фактору. У той час коли нові технології, такі як гіперзвукові ракети, в основному є “показухою”, можливості космічної протидії мають пройти ще довгий шлях для того, щоб не дати США взяти верх у стратегічній гонці. Ракети прямого підйому та космічні апарати з можливістю змінювати орбіту (коорбітальні КА) можуть все частіше застосовуватися як ключові компоненти ядерного стримування. Такий розвиток подій ще більше посилює напруженість серед стратегічних суперників. Більше того, це може створити проблеми для суб’єктів, які бажають використовувати певні відповідні технології для корисної діяльності, наприклад, активного вивезення сміття або обслуговування супутників в космосі.
Побажання на 2021 рік
Незважаючи на те, що перелічені вище події малюють похмуру картину, у цей святковий сезон є місце для надії. Під час 75- ї сесії Генеральної Асамблеї Великобританія випустила Резолюцію під назвою “Зменшення космічних загроз за допомогою норм, правил та принципів відповідальної поведінки”. Ця Резолюція закликає держави подати інформацію Генеральному секретарю про проблеми космічної безпеки та можливі заходи щодо їх зменшення. Не закликаючи до дій сама по собі, ця Резолюція може дати початок розмові про космічну безпеку, яка, нарешті, може вийти з мертвої точки. Однак для цього знадобляться деякі спритні дипломатичні маневри.
• По-перше, критично важливо залучити до розмови нові космічні держави (наприклад, Бразилію, Єгипет та В’єтнам), інакше цю ініціативу спікатиме така доля, як і проекту ЄС, “Міжнародний кодекс поведінки у космічній діяльності”.
• По-друге, держави, які не вважають себе космічними, повинні долучитися до обговорення. Щоб це забезпечити, слід докласти зусиль для демонстрації того, наскільки навіть найбідніші країни залежать від космічної діяльності.
• По-третє, державам доведеться подавати більш глибокі звіти, ніж, скажімо, щорічні заяви PAROS в ООН. На жаль, не у всіх держав є ресурси, щоб вивчати питання космічної безпеки, особливо в такі періоди, як 2020 рік. Щоб забезпечити доступ кожному до найсвіжіших даних та досліджень, держави повинні використовувати колективні знання всесвітніх наукових товариств та промисловості для просування своїх унікальних інтересів у космосі.
Висновок
2020 рік підтвердив, що наразі відбувається гонка озброєнь, і космос є її частиною. Суперництво посилюється, розвиток космічного нападу та протидії пришвидшується. За таких темпів криза в космосі неминуча. З огляду на це, багато зацікавлених сторін активно працюють над пом’якшенням можливих негативних наслідків конфлікту в космосі. Резолюція Великобританії пропонує можливість розглянути конкретні заходи, що діють для підтримки стабільності в космосі, і тим самим сприяють безпеці космічним місіям.
Даніель Поррас є директором з питань стратегічного партнерства та комунікацій Фонду “Захищений світ”, а також нерезидентом з космічної безпеки в Інституті ООН з досліджень роззброєння. Він також є членом правління Фонду космічного суду. Усі висловлені тут погляди є його власними.
NASA надала оцінку компаніям-виробникам малих ракет, що брали участь у конкурсі на запуски
Оголошений NASA конкурс на запуск малих ракет-носіїв отримав заявки від 10 компаній, але половина з них була фактично дискваліфікована. 11 грудня NASA оголосило, що присуджує контракти компаніям Astra Space, Firefly Aerospace та Relativity Space за програмою Demo Venture Class Launch Services (VCLS). Контракти загальною вартістю $ 16,7 млн. передбачають по одному запуску кожної компанії малої ракети-носія. Компанія Astra Space отримала контракт на суму $ 3,9 млн., Relativity Space – на суму $ 3 млн. та Firefly Black – на суму $ 9,8 млн.
23 грудня NASA оприлюднило заяву про відбір компаній, у якій надано оцінку отриманим пропозиціям та роз’яснено, чому саме ці три компанії були обрані для укладення контрактів. Відповідно до вимог VCLS Demo 2, компанії повинні були подати пропозиції щодо однієї з двох місій. Перший тип, Mission One, передбачає запуск та виведення кубсатів масою 30 кг на 500-км орбіту з нахилом 40° – 60°.
У рамках місій другого типу планується запуск та виведення Constellation A вагою 75 кг на 550 км сонячно-синхронну орбіту та Constellation B вагою 20 кг на аналогічну орбіту, але зі зміною нахилу не менше ніж на 10°. Сім компаній подали пропозиції на участь у «Першій місії»: Aevum, Astra, Gloyer-Taylor Laboratories, Interorbital Systems, Phantom Space Corporation, Phoenix Launch Systems та Relativity. Участь у «Другій місії» побажали взяти дві компанії: Firefly Black (дочірня компанія Firefly Aerospace з надання державних послуг) та Momentus.
Десятим учасником тендеру стала компанія Wagner Star Industries, стартап, який розробляє «безпілотний космічний літак». У заяві про відбір джерел не вказано, на яку місію компанія подала пропозицію, але зазначено, що заявка надійшла після встановленого терміну і не була оцінена. Три із семи пропозицій для «Першої місії» мали технічні недоліки, які позбавили права розгляду.
Так, пропозиція Gloyer-Taylor Laboratories, компанії, що розробляє сімейство ракет-носіїв під назвою Advanced Cryogenic Expendable (ACE), була оцінена NASA як така, що «не продемонструвала знань, навичок та розуміння», необхідних для задоволення вимог відомства, та вимагала «неприпустимих винятків із умов та положень» щодо платіжних етапів та графіка запуску. Interorbital Systems, компанія, що протягом двох десятиліть працює над ракетами-носіями Neptune, не маючи досвіду орбітального запуску, продемонструвала «відсутність розуміння складності служби космічного старту». «Як результат, пропозиція не відповідає вимогам про подання заявок, і це збільшує ризик невдалого виконання контракту до неприйнятного рівня», – підсумували у NASA.
Пропозиція Phoenix Launch Systems була недостатньою, оскільки вона не продемонструвала, що її ракета-носій «має можливості відповідати запропонованим вимогам «Першої місії». У заяві не розкриваються ці недоліки, але на веб-сайті компанії описується ракета-носій, здатна доставити 22 кг на орбіту висотою 400 км, що нижче вимог «Першої місії» – доставка супутника-кубсата вагою 30 кг на орбіту висотою 500 км.
NASA оцінило пропозиції інших чотирьох компаній як з точки зору їх технічних та управлінських достоїнств, так і ціни. Компанія Astra була оцінена як така, що «однозначно забезпечила найефективнішу загальну пропозицію та технічне рішення». Компанія була єдиною з чотирьох, хто мав перевагу у вигляді «зрілого дизайну ракети-носія». Astra – єдина з чотирьох компаній, яка має досвід запуску, наблизившись до виходу на орбіту 15 грудня.
Компанія Aevum, яка представила 3 грудня прототип безпілотного літака, що має служити платформою для системи повітряного запуску Ravn X, була відзначена шістьма суттєвими недоліками, починаючи з проблем із забрудненням обтічника корисного навантаження і закінчуючи відсутністю даних про силову установку. Компанія була оцінена NASA як така, що «не повністю розуміє складність і проблеми, пов’язані з першим запуском». Це, а також пропонована ціна, що «значно перевищує» $ 3,9 млн. за запуск компанії Astra, виключило можливість отримання контракту Aevum.
Компанія Phantom отримала три суттєвих недоліки щодо розміщення корисного навантаження, а також сумніви щодо спроможності залучити фінансування, необхідне для розробки своєї ракети. Вартість запуску Relativity у $ 3 млн. була «трохи вищою», ніж ціна Phantom, але NASA дійшло висновку, що «трохи вища ціна компенсується зниженням рівню ризику», і, таким чином, надала контракт Relativity. Змагання за «Другу місію» було відносно простим. Firefly отримала високу оцінку за «зрілу концепцію» для своєї системи запуску.
Пропозиція Momentus, яка надає послуги запуску супутників у якості вторинних навантажень, була визнана NASA недостатньою через те, що концепція «Другої місії» вимагає запуск супутника у якості основного корисного навантаження. NASA вирішило надати контракт Firefly на «Другу місію» після того, як на підставі дослідження ринку дійшло висновку, що ціна за запуск компанії у $ 9,8 млн. була «справедливою та розумною».
Lockheed Martin отримала контракт на $4,9 млрд на будівництво трьох супутників попередження про ракетний напад для Космічних сил США
Міністерство оборони США 4 січня повідомило про отримання компанією Lockheed Martin контракту вартістю $ 4 934 360 150 на виробництво трьох геостаціонарних інфрачервоних супутників нового покоління (Next-Generation Overhead Persistent Infrared /OPIR/ satellites). Супутники будуть експлуатуватися Космічними силами США і забезпечуватимуть попередження про запуск балістичної або тактичної ракети в будь-яку точку земної кулі. Космічні сили планують закупити п’ять супутників OPIR нового покоління – три супутники на геостаціонарній орбіті, виготовлені Lockheed Martin, та два супутники на полярній орбіті, виготовлені Northrop Grumman.
У серпні 2018 року Центр космічних і ракетних систем (Space and Missile Systems Center) уклав з компанією Lockheed Martin контракт на розробку трьох геостаціонарних супутників вартістю $ 2,9 млрд. Новий контракт передбачає виробництво, монтаж, інтеграцію, випробування та поставку трьох супутників до 31 травня 2028 року. Контракт також поширюється на наземну систему управління та програмне забезпечення.
Згідно заяви Космічних сил США, супутники системи OPIR нового покоління мають замінити існуючі інфрачервоні супутники попередження про запуски ракет (Space Based Infrared System satellites, SBIRS), які також були розроблені Lockheed Martin. Перший супутник нового покоління має бути запущений у 2025 році.
Довідково: SBIRS – комплексна космічна система раннього виявлення пусків балістичних ракет. Крім контролю космічних запусків, система призначена для визначення траєкторії їх польоту, ідентифікації бойових частин і помилкових цілей, видачі цілевказівки для перехоплення, а також ведення розвідки над територією військових дій в інфрачервоному діапазоні. Роботи з її створення були розпочаті ще в середині 1990-х років і повинні були завершитися в 2010 році, проте на орбіту було виведено лише 4 супутника на еліптичних орбітах та 4 геостаціонарних супутника.
Міністерством оборони США було прийнято рішення не добудовувати орбітальне угруповання SBIRS, а зосередитися на створенні та розгортанні в космосі нового супутникового угруповання раннього попередження про ракетний напад у зв’язку з «нової зростаючою загрозою гіперзвукових і крилатих ракет». Мова йде про програму NGOPIR (Next Generation Overhead Persistent Infrared), яка повинна прийти на зміну системі супутників SBIRS.
Компанія Virgin Orbit планує запуск своєї ракети на 10 січня
Берегова охорона США опублікувала місцеве повідомлення морякам (Local Notice to Mariners, LNM), в якому йдеться про те, що компанія Virgin Orbit планує провести друге льотне випробування своєї ракети LauncherOne біля узбережжя Каліфорнії у неділю, 10 січня. «Virgin Orbit проводитиме небезпечні операції поблизу острову Сан-Ніколас, Каліфорнія, з 10:00 до 14:00 PST 10 січня 2021 року. Virgin Orbit запланувала три резервні дати для операцій 17, 24 та 31 січня 2021 року з 10:00-14:00 PST», – йдеться в повідомленні.
Модифікований літак Boeing 747 під назвою «Cosmic Girl» вилетить з космодрому Мохаве і доставить ракету LauncherOne до зони пуску над Тихим океаном. Ракета нестиме 10 супутників CubeSat, які запускаються в рамках програми NASA «Освітні запуски малих супутників» (Educational Launch of Nanosatellites, ELaNa). NASA також забезпечило фінансування самого запуску в рамках своєї програми Venture Class Launch Services.
Для NASA за програмою ELaNa цей запуск буде 20-ю місією, вона дасть можливість провести на орбіті 9 різноманітних місій, використовуючи невеликі супутники для демонстрації нових технологій і проведення наукових та освітніх досліджень. Майже кожне корисне навантаження було повністю розроблено силами університетів.
CACTUS-1 – 3U кубсат, для демонстрації двох технологій. Одна з них повинна вирішити проблему космічного “сміття” за допомогою аерогелю для його захоплення. Друга – модуль Hermes, який демонструє технологію управління за допомогою мережі Інтернет, як економічну комунікаційну та командну систему для збору наукових даних.
CAPE-3 – кубсат для освітньої місії Smartphone CubeSat Classroom, яка дозволяє будь-кому, хто має смартфон, брати участь в інтерактивному освітньому заході та взаємодіяти з кубсатом через додаток на його телефоні.
EXOCUBE-2 – 3U кубсат для дослідження космічної погоди, який буде вимірювати кількість частинок в екзосфері. Знання складу і поточного стану активності в екзосфері може бути корисно при прогнозуванні потенційних впливів на супутниковий зв’язок та негативного впливу на космічні апарати.
MiTEE – два освітніх пікосупутники в одному КА, для демонстрації супутникової системи зв’язку. Вони дозволять студентам попрацювати над реальною дослідницькою місією з двома кубсатами, пов’язаними між собою системою тросів для оцінки їх електродинамічних характеристик.
PICS – два демонстраційних кубсата, які проведуть огляд один одного та системи розгортання за допомогою камер. У перспективі це повинно допомогти створити кубсати для спостережень і виконання технічних робіт один з одним на орбіті.
PolarCube – кубсат, який збирає дані про температуру поверхні Землі і атмосфери. Його мета – збір температурних показників для формування карт температур, що корисно для спостережень за штормами і вивчення морського льоду поблизу полюсів Землі.
Q-PACE – кубсат для вивчення зіткнень космічних об’єктів. Супутник буде спостерігати зіткнення між частинками сантиметрового розміру та більш дрібними.
RadFXSat-2 – кубсат для вивчення впливу космічного випромінювання на оперативну пам’ять (SRAM) з метою перевірки прогнозів частоти появи помилок в одиничних подіях.
TechEdSat-7 – кубсат для демонстрації нових технологій для майбутніх експериментів на борту малих супутників. Після 60 днів перебування на орбіті супутнику буде дана команда швидко зійти з орбіти за допомогою своєрідного космічного “парашута” під назвою Exo-Brake.
Довідково: LauncherOne являє собою легку двоступеневу ракету-носій для доставки на низьку навколоземну орбіту (до 230 км) до 500 кг корисного навантаження. Особливість ракети у тому, що її запускають не з космодрому, а з літака Boeing 747 Cosmic Girl на висоті 10 км. Це дозволяє уникнути труднощів наземного запуску, таких як погана погода або сильний вітер, а ракета починає політ у більш розрідженому шарі атмосфери. Компанія планує надавати послуги із запуску малих супутників і космічних вантажів з літака і запускати 24 ракети на рік. Вартість одного запуску $10-12 млн – це дешевше за запуск з космодрому.
Перший запуск LauncherOne (без корисного навантаження) 25 травня зазнав невдачі, коли ракетний двигун NewtonThree першого ступеня вимкнувся через кілька секунд після запуску.
Програма запусків малих супутників Космічних сил США набирає обертів після року затримок
Запуски малих супутників Космічних сил США суттєво сповільнилися у 2020 році через пандемію та технічні невдачі. Малі ракетні місії, що перенесені на 2021 рік, включають запуски компаній Virgin Orbit, Rocket Lab та Space Vector. Програми запусків малих супутників в інтересах Космічних сил та NASA відіграватимуть важливу роль на переповненому ринку, де десятки компаній розробляють малі ракети-носії та потребують державних контрактів, щоб залишатися конкурентоспроможними.
Одним з запусків в інтересах Космічних сил, який планувався на 2020 рік, але не відбувся, є місія програми випробувань STP-27RM на ракеті Electron компанії Rocket Lab. Місія STP-27RM, яку також називають «Monolith», – це експеримент дослідницької лабораторії ВПС (Air Force Research Laboratory, AFRL) з метою перевірки здатності малих супутників підтримувати великі апертурні навантаження для моніторингу космічної погоди.
Запуск був затриманий не через проблему з ракетою, а через затримку сертифікації нової стартової площадки компанії Rocket Lab у Валлопсі, штат Вірджинія. Запуск планується навесні або влітку. Ще один експеримент AFRL, який був запланований на 2020 рік, – це досідна ракетна місія, також з Валлопсу, на новій ракеті компаній Space Vector та Kratos. Дослідження AFRL зі збору даних під час суборбітального польоту ракети планується навесні.
Ще два запуски в інтересах Космічних сил, які заплановані на 2021 рік – це місії програми космічних випробувань компанії Virgin Orbit, дочірньої компанії підприємства Річарда Бренсона Virgin Galactic. Компанія планує виводити супутники на орбіту за допомогою ракет, випущених з авіалайнера Boeing-747. Апарат LauncherOne компанії Virgin Orbit ще не вийшов на орбіту. Перша спроба компанії зазнала невдачі у травні, коли двигун першого ступеня ракети відключився через кілька секунд після займання. Черговий випробувальний політ був запланований на кінець 2020 року, але компанії довелося тимчасово відмовитись, щоб дозволити працівникам проводити «запобіжний карантин» на тлі пандемії, заявила Virgin Orbit. Нова спроба запуску може відбутися у січні на космодромі Мохаве в Каліфорнії.
Компанією Virgin Orbit укладені контракти на здійснення місій в інтересах Космічних сил STP-27VP та STP-S28 з острова Гуам у західній частині Тихого океану. Місія STP-27VP має відбутися влітку, а STP-S28 – восени 2021 року. Космічні сили також мають намір спонсорувати демонстрацію «тактичного реагуючого запуску» («tactically responsive launch») з невеликим ракетним оператором у 2021 році. Центр космічних і ракетних систем «штовхає промисловість демонструвати відповідні вимоги до запуску». Це означає, що постачальник повинен показати, що може запустити корисне навантаження протягом декількох місяців після укладення контракту.
Космічні війська РФ відстежили понад 80 пусків ракет у 2020 році
«У рамках несення бойового чергування у 2020 році черговими засобами російської системи попередження про ракетний напад (СПРН), спеціалізованими засобами систем контролю космічного простору та протиракетної оборони було виявлено понад 80 пусків іноземних та власних балістичних ракет і ракет космічного призначення», – повідомили журналістам у Міноборони РФ.
Космічні війська ВКС Росії забезпечили у 2020 році проведення 15 запусків супутників різного призначення. На навколоземну орбіту був виведений 21 російський КА. З них сім КА прийняті на управління Головним випробувальним космічним центром ім. Г.С. Тітова. Запуски проводилися з космодромів Плесецьк, Байконур, Східний. Всього на даний час на орбіті перебувають 160 апаратів різного призначення, близько 60% з них знаходяться на управлінні наземного автоматизованого комплексу управління Космічних військ ВКС.
Російська СПРН складається з двох ешелонів: космічного, що включає на даний момент чотири супутники «Тундра», та наземного, що складається з мережі станцій типу «Воронеж», що охоплюють своїм радіолокаційним полем всі небезпечні напрямки. Основне призначення системи – в максимально короткі терміни виявити та взяти на супровід балістичні ракети, випущені по території РФ або її союзників. На даний час сім РЛС «Воронеж» розгорнуті на території Ленінградської, Калінінградської, Іркутської, Оренбурзької областей, Краснодарського, Красноярського і Алтайського країв. Тривають роботи зі створення нових радіолокаційних станцій в Мурманської області. У 2021 році планується завершити будівництво РЛС «Воронеж» в Республіці Комі. Новий потужний радар замінить застарілі станції в Печорі і Оленегорске.
До 2022 року Воркутинська станція забезпечить радіолокаційний контроль повітряного і космічного простору над Арктикою і основним ракетонебезпечних напрямком на півночі Росії. У Міноборони РФ також повідомили про проведення повної модернізації пункту управління космічного ешелону СПРН та завершення другого етапу розгортання орбітального угрупування Єдиної космічної системи (запуск четвертого КА «Купол»), що стане основою космічного ешелону СПРН. Супутникова система дозволить зменшити час виявлення пусків балістичних ракет та підвищити оперативність інформації про ракетні загрози.
Головний космічний підрядник Китаю CASC має на меті здійснити більше як 40 запусків у 2021 році
Китайська корпорація аерокосмічної науки і технологій (China Aerospace Science and Technology Corporation, CASC) 4 січня оголосила, що має намір провести більше 40 орбітальних запусків, включаючи запуск модуля космічної станції та пілотовані космічні польоти. Про цілі та основні завдання на 2021 рік CASC йдеться в опублікованому робочому звіті корпорації. У прес-релізі CASC згадується, що місії, пов’язані з китайською космічною станцією також будуть серед запланованих 40+ запусків. У нещодавніх повідомленнях не одноразово згадувалось, що в найближчі місяці буде запущено основний модуль китайської космічної станції. Наступним, ймовірно, буде вантажний космічний корабель Tianzhou-2 та пілотовані місії Shenzhou-12. Для виконання місій будуть проводитись запуски Long March 5B, Long March 7 з Веньчан та Long March 2F з Цзюцюань в пустелі Гобі.
Серед інших важливих запланованих на 2021 рік заходів – космічний корабель Tianwen-1 Mars, що повинен вийти на орбіту Марса близько 10 лютого, а вже у травні планується провести спробу посадки марсохода. У звіті також зазначено, що CASC також зосередиться на прискоренні застосування великих національних наукових та технологічних проектів, таких як супутникова навігаційна система Beidou, в цивільній авіації та інших сферах. До звіту не було включено докладного графіку запусків. Терміни, мета та характер переважної більшості місій не будуть заздалегідь розкриватись.
Очікується, що у 2021 році цивільні місії включатимуть метеорологічні супутники Fengyun та супутники дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) Gaofen. Вірогідні секретні запуски супутників ДЗЗ Yaogan для розвідки та інших формувань національної оборони. Також запуски можуть включати комерційні супутники ДЗЗ Hainan-1 та Satellogic. За 2020 рік Китай провів 39 запусків, 34 з яких – CASC, що зробило його найактивнішим постачальником запусків у світі, перевершивши американську компанію SpaceX з 25 запусками.
З цього року Китай вступає в новий період, 14-тий п’ятирічний план (на 2021-2025 рр.). Очікується, що незабаром буде опубліковано інформаційний документ, в якому викладаються політичні позиції, майбутні цілі та висвітлюються досягнення Китаю в галузі.
До мети CASC, 40+ запусків за 2021 рік, не входять плани новостворених китайських космічних компаній. Очікується запуск декількох твердопаливних ракет Kuaizhou компанії Expace, що є комерційним підрозділом Китайської аерокосмічної наукової та промислової корпорації (China Aerospace Science and Industry Corp., CASIC), ще одного державного оборонного конгломерату, який займається проектуванням, розробкою ти виробництвом ряду космічних апаратів, ракет-носіїв, стратегічних та тактичних ракетних комплексів і наземного устаткування. У поточному році провести випробувальні польоти та/або спроби орбітального запуску планують: Landspace (Zhuque-2), iSpace, Galactic Energy, Deep Blue Aerospace та CAS Space.
Індійська організація космічних досліджень поділилась планами на найближче десятиріччя
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) повідомила, що у 2020-х роках планує зосередитися на вирішенні завдань по створенню багаторазових та важких ракет, а також на створенні нових ракетних двигунів. Голова ISRO К. Сіван оголосив про широкий діапазон цілей, підкресливши, що протягом десятиріччя основна увага буде приділятися дослідженням та розробкам. Він зазначив, що «космічний сектор зіткнувся з проблемами через прихід на ринок багатьох приватних гравців», які націлені на рентабельні космічні транспортні системи та надання космічних послуг.
«У відповідності з глобальними напрямками, нам необхідно розробити важку ракету-носій, багаторазову ракету-носій, передову рухову установку, авіоніку наступного покоління, сучасні матеріали, динамічні космічні програми та ефективну інтеграцію космічних послуг, а також передові космічні технології та наукові місії», – йдеться в повідомленні ISRO. Кожному центру та підрозділу ISRO було дано вказівку на розробку десятирічного плану. Більшість з них будуть нарощувати можливості в своїй сфері діяльності, включаючи наземні станції, пілотовані космічні польоти, оптику та дистанційне зондування Землі, супутникові платформи, широкосмуговий зв’язок та розвиток людських ресурсів.
У поточному році очікується перший випробувальний політ чотириступінчастої ракети-носія легкого класу SSLV, здатної вивести до 500 кг корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту висотою до 500 км та запуск місії з дослідження Місяця Chandrayaan-3. На кінець 2021 – початок 2022 року планується відправка на орбіту першої індійської місії по дослідженню Сонця Aditya-L1 та першого індійського ретрансляційного супутника. Непілотований політ за проектом доставки людини в космос Gaganyaan запланований на кінець 2021 року.
Перший запуск корабля Gaganyaan з екіпажем заплановано реалізувати не раніше 2022 року, оскільки, графіки виконання місії були дещо зміщені у зв’язку з пандемією COVID-19. Сіван підкреслив, що 2020 рік став роком змін на світовій космічній арені, викликаних участю приватних гравців у всіх областях космічного сектора. «Ситуація в нашій країні не відрізняється. Вперше в історії космічної програми Індії у нас є група підприємців, які виступили з ініціативою розробки комплексних ракет-носіїв та супутників, а також наміром надавати космічні послуги, чим роблять свій внесок в космічну економіку», – зазначив голова ISRO К. Сіван.
Індія нещодавно розробила політику Spacecom, яка, як очікується, зробить більш доступним космічний сектор Індії та створила Індійський національний центр сприяння та авторизації космічної діяльності (INSPACe) для заохочення та підтримки представників галузі. Незабаром буде введено в експлуатацію новий стартовий майданчик в Кулашекарапаттінам у найпівденнішій частині індійського субконтиненту, що також буде сприяти розвитку приватних космічних компаній. Місцезнаходження майданчика також дозволяє запускати на південь, не вимагаючи маневру, для уникнення польоту над Шрі-Ланкою, як при запусках з Космічного центру Сатиш Дхаван (SDSC).
IARPA відкрило наукову програму SMART для автоматичної обробки космічних знімків
IARPA оголошено про багаторічний дослідницький проект під назвою Space-based Machine Automated Recognition Technique, SMART.
Довідково: Intelligence Advanced Research Projects Activity, IARPA, Дослідницьке агентство США у галузі розвідки при Офісі директора Національної розвідки проводить наукові дослідження для розвідувального співтовариства США (17 урядових агентств, що займаються розвідкою). Діяльність IARPA та її бюджет засекречені, публікується інформація лише про частину проектів.
Метою програми SMART є автоматизація кількісного аналізу космічних даних для виконання широкомасштабного пошуку природних явищ (повені, зсуви або землетруси) та антропогенних подій (масштабне будівництво, розвиток інфраструктури, лісові пожежі, пошкодження комахами та поширення хвороб сільськогосподарських культур, видобуток корисних копалин, вирубки та лісозаготівля) і визначення їх масштабів, розвитку в часі та просторі.
Програма SMART спрямована на розвиток можливостей автоматизованої широкомасштабної обробки супутникових даних в спектральних та часовій областях з метою виявлення, моніторингу та визначення характеристик динамічних процесів на земній поверхні та забезпечення безшовної інтеграції та об’єднання даних від декількох датчиків для забезпечення комплексного моніторингу природних явищ та антропогенних подій. За допомогою автоматичної обробки зображень та машинного навчання, SMART забезпечить своєчасне виявлення та надійний моніторинг техногенних та природних змін.
«Існуючі методи ручної обробки незадовільно корелюються із великими обсягами даних, які ми отримуємо, і існує проблема одночасного аналізу даних з минулих, поточних та майбутніх космічних знімків», – відмітив менеджер програми IARPA Джек Купер. «Розумні інновації в технологіях синтезу даних та машинного навчання дозволять проводити автоматизований пошук та обробку по широкій області з безпрецедентним часовим розрізненням та охопленням».
IARPA уклала контракти на дослідження за програмою SMART з компаніями Accenture Federal Services, Kitware, BlackSky Geospatial Solutions та Systems & Technology Research.
У Брюсселі розпочала роботу Європейська космічна конференція
12-13 січня у Брюсселі проходить 13-та Європейська космічна конференція. Напередодні відкриття конференції генеральний директор Європейського космічного агентства (ЄКА) Ян Вернер окреслив основні проблеми, з якими зіткнеться європейська космічна галузь у 2021 році.
Brexit – важливе питання для європейського космічного сектора, оскільки Великобританія є відданим членом ЄКА. Вихід з ЄС ускладнив її відносини з ЄКА: згідно з умовами угоди, підписаної в грудні 2020 року, Великобританія може продовжувати брати участь в програмі спостереження Землі Copernicus як мінімум до 2028 року. Однак вона втрачає доступ до проекту ЄС Galileo та не братиме участі в EGNOS. Британці перестають бути повноправним членом Європейської системи відстеження космічного сміття, але як і раніше мають до неї доступ у якості партнера. Також залишається невирішеним питання участі британських компаній у будівництві космічних апаратів для проектів ЄС.
Проект ЄС щодо загальнодоступного Інтернету. Гарячою темою на Брюссельській космічній конференції стане обговорення планів Європейської комісії створити мережу комунікаційних супутників на низькій навколоземній орбіті, які забезпечать широкосмуговий зв’язок та 5G-інтернет для сільських громад на території всіх країн-членів ЄС. Цю ініціативу очолює комісар з питань внутрішнього ринку Т’єрі Бретон (Thierry Breton). До консорціуму входять Airbus, SES, Arianespace, Eutelsat, OHB, Orange, Telespazio та Thales Alenia Space.
Конкуренція із США та Китаєм. Ключовим напрямком роботи Брюссельської космічної конференції стане обговорення бажання Європи розвивати власний приватний космічний сектор. Наразі такі великі програми, як Galileo та Copernicus, породили велику кількість малих та спеціалізованих космічних стартапів, що продають послуги з доданою вартістю на основі безкоштовних даних цих двох проектів. Однак залишається тенденція намагання створити великі приватні космічні компанії, такі як SpaceX та Planet Labs. Крім того, слід взяти до уваги швидке зростання та амбіції Китаю. Я.Вернер висловив сподівання, що спільна місія ЄКА та NASA Mars Sample Return відбудеться більш надихаючою та вражаючою, ніж китайська з повернення зразків місячного ґрунту, і дасть європейській програмі вкрай необхідний стимул для розвитку.
Уряд схвалив концепцію космічної програми України на 5 років
Кабінет міністрів схвалив концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної програми України на 2021 – 2025 роки. Відповідне розпорядження уряд прийняв на засіданні
13 січня. Згідно з текстом пояснювальної записки, концепція визначає ключові проблеми науково-технічного розвитку космічної діяльності й шляхи їх розв’язання та очікувані результати.
У концепції пропонується вирішити проблеми, які виникають у вітчизняній космічній галузі шляхом запровадження сучасного механізму державного регулювання та саморегулювання, створення та забезпечення розвитку внутрішнього ринку космічних технологій, інформації та послуг, впровадження передових космічних технологій у цивільний сектор та цивільних технологій у космічну індустрію. Разом з цим, концепція визначає низку способів реалізації державних інтересів в космічній сфері. Відтак пропонується здійснювати повномасштабну співпрацю з приватним сектором економіки та стимулювати і розширювати міжнародне співробітництво. Зокрема, здійснювати спільні проекти та розробки в рамках програми Європейського Союзу «Горизонт-Європа», в рамках співпраці з Європейським космічним агентством, NASA та іншими провідними космічними агенціями.
Планується, що в рамках реалізації програми українці отримають доступ до найсучасніших інформаційних технологій, зокрема до систем дистанційного зондування Землі та систем координатно-часового навігаційного забезпечення. Також за рахунок використання космічної інформації буде підвищено національну безпеку у військовій, політичній, економічній, соціальній, екологічній, науково-технологічній та інформаційній сферах.
Завдяки реалізації програми працівники космічної промисловості будуть забезпечені стабільними замовленнями. Також програма сприятиме створенню 2000 нових високотехнологічних робочих місць. Разом з цим, працівники сільського і лісового господарства та інших галузей економіки отримають можливість використовувати космічні знімки, що сприятиме раціональному землекористуванню. Крім цього, в рамках програми українська молодь зможе приймати участь в реалізації міжнародних науково-освітніх космічних проектах.
Своєчасне виконання програми позитивно вплине на розвиток науково-технічного потенціалу ракетно-космічної галузі та сприятиме зростанню міжнародного іміджу України як високотехнологічної розвиненої країни. Програма не передбачає запуск ракет-носіїв космічного призначення з території України і таким чином проекти програми не шкодитимуть екології.
Орієнтовний обсяг фінансування для виконання програми становить приблизно 30 млрд гривень, у тому числі з державного бюджету приблизно 15 млрд гривень.
У результаті реалізації цього розпорядження буде розроблений проект закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової наукової технічної програми України на 2021 – 2025 роки». Своїм рішенням уряд також визнав таким що втратило чинність розпорядження від 5 вересня 2018 року, яким було ухвалено концепцію загальнодержавної цільової наукової технічної програми України на 2018-2022 роки.
NASA та уряд Японії формалізували партнерство з будівництва станції Gateway за програмою «Артеміда»
NASA та уряд Японії уклали угоду про місячну станцію Gateway – орбітальний форпост, який комерційні та міжнародні партнери будуватимуть разом. Ця угода підкреслює зусилля Сполучених Штатів із залучення міжнародних партнерів до досліджень Місяця в рамках програми «Артеміда» та розробки технології, необхідних для пілотованої місії на Марс.
Згідно з укладеною угодою, Японія візьме участь у розробці модуля міжнародного проживання (International Habitation module, I-Hab), який є ключовим у системі життєзабезпечення станції Gateway. У модулі I-Hab екіпаж станції буде жити, працювати та проводити дослідження під час місій «Артеміда». Заплановані внески Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) включають систему охорони навколишнього середовища та життєзабезпечення I-Hab, акумулятори, терморегулятор та камери зображень, які будуть інтегровані в модуль Європейським космічним агентством перед запуском. Ці можливості є критично важливими для перебування екіпажів на станції Gateway.
Японія приєднується до інших міжнародних партнерів NASA у будівництві станції Gateway. У листопаді 2020 року США та Канада уклали угоду про співпрацю стосовно Gateway. Заплановані внески Канадського космічного агентства (CSA) включають розробку зовнішньої системи робототехніки. У жовтні 2020 року NASA та Європейське космічне агентство (ESA) підписали угоду, що визначає внесок ESA у Gateway – модуля I-Hab та модулів заправки, а також системи зв’язку.
Довідково: У липні 2020 року NASA та уряд Японії підписали Спільну декларацію про наміри (Joint Exploration Declaration of Intent, JEDI) щодо участі у програмі «Артеміда», а на даний час підписана офіційна угода (formal agreement).
25 вересня 2020 р. Італія підписала угоду про співпрацю з NASA у рамках програми «Артеміда», деталі участі Італії не оголошувалися. Італія планує інвестувати більше €1 млрд ($1,2 млрд) у програми, пов’язані з «Артемідою».
У лютому 2019 року канадський уряд оголосив, що забезпечить роботизований маніпулятор для Місячного шлюзу («Lunar Orbital Platform Gateway»), витративши $1,5 млрд.
У 2019 році NASA та австралійський уряд підписали угоду про співпрацю за програмою «Артеміда», при цьому австралійський уряд зобов’язався витратити $105 млн протягом п’яти років.
Єгипетське космічне агентство провело засідання Ради директорів
28 грудня Рада директорів Єгипетського космічного агентства провела четверте засідання, яке відбулося під головуванням міністра вищої освіти та наукових досліджень д-ра Халеда Абдель Гафара, за участі генерального директора агентства доктора Мохамеда Аль-Кусі, у режимі відеоконференцій. Міністр наголосив на необхідності продовження роботи з реалізації проектів агентства, співпраці з різними структурами та реалізації розпочатих наукових домовленостей, необхідності перегляду ходу виконання Єгипетської космічної програми наприкінці поточного року, врахуванні впливу на неї пандемії Covid-19 та розробки відповідних планів щодо коригування діяльності агенства.
Міністр також зазначив, що Єгипетська космічна програма спрямована на нарощування людського та наукового потенціалу, сприяє розвитку інфраструктури та промисловості, побудові систем космічних місій, дослідженню космічного простору та співпраці з іноземними космічними агентствами. Він наголосив на важливості співпраці з іноземними космічними агентствами, університетами та дослідницькими центрами для просування космічних досліджень. Рада також розглянула проекти, що виконувалися протягом року.
Рада також обговорила рішення про підготовку 50 студентів останніх курсів за спеціальностями інженерія, астрономія, комп’ютерні та інформаційні технології у співпраці з низкою міжнародних космічних установ та престижних науково-освітніх закладів Великобританії, Франції, Ємену, Індії та Китаю. Про реєстрацію студентів, що бажають навчатись, планується повідомити на початку наступного року на веб-сайті агентства.
NASA візьме участь в місіях EUVST і EZIE з вивчення космічної погоди
Національне управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) повідомило про рішення взяти участь в двох геліофізичних місіях, спрямованих на вивчення природи сонячних вітрів та космічної погоди в цілому. В повідомленні агентства йдеться про програми Extreme Ultraviolet High-Throughput Spectroscopic Telescope Epsilon Mission (EUVST) або Solar-C EUVST Mission та Electrojet Zeeman Imaging Explorer (EZIE), що входять в число трьох проектів, пов’язаних з вивченням космічної погоди, які були відібрані в вересні 2019 року для дослідження концепції місії.
Місія EUVST, в рамках якої в 2026 році буде запущено в космос сонячний телескоп, дозволить вивчати, як утворюється сонячний вітер та виверження сонячного матеріалу, що впливає на рівень космічної радіації. Проект очолює Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA), а NASA виділить на його реалізацію $55 млн та надасть частину обладнання та програмного забезпечення, включаючи УФ-детектор та допоміжну електроніку, компоненти спектрографа та систему візуалізації.
Друга місія EZIE буде використовувати три невеликих супутники CubeSat, запуск яких заплановано на 2024 рік, для вивчення джерела та змін електричного струму, циркулюючого в атмосфері Землі на висоті близько 60-90 миль над поверхнею і поширюється в магнітосферу Землі. Тобто, буде проводитись вивчення процесів, що викликають полярне сяйво та можуть негативно впливати на передачу радіосигналів, а також викликати пошкодження космічних кораблів на орбіті. Загальний бюджет місії EZIE становить $53,3 млн. Подібні місії дозволяють вченим зібрати інформацію, необхідну для розуміння фізики різних сонячних явищ.
Рахункова палата рекомендує NASA покращити управління програмою «Артеміда»
Рахункова палата США (Government Accountability Office, GAO) оприлюднила новий звіт, присвячений ходу виконання програми Artemis («Артеміда»). У звіті відмічено, що NASA має посилити свій нагляд за управлінням програмою посадки на Місяць, щоб звести до мінімуму затримки та перевитрати коштів, оскільки Агентство вже виходить за межі льотних випробувань «Артеміди-I», запланованих на листопад 2021 року.
Огляд GAO також виявив, що графік першого польоту системи космічного старту (Space Launch System, SLS) та другого космічного корабля Orion не враховує затримок, що виникли внаслідок пандемії COVID-19. «Частково через COVID-19, затримки виробництва та інші проблеми, вже існує ризик того, що дата запуску не буде дотримана. NASA успішно завершило ключові випробувальні заходи для оцінки готовності здійснити перший випробувальний політ, але випробування базового етапу SLS, інтеграція SLS та космічного корабля Orion та остаточне комплексне випробування мають бути завершені до запуску Artemis-I» зазначено у звіті. Зокрема, у звіті основна увага приділяється модернізованим прискорювачам SLS Block 1B та SLS Block 2, другій мобільній платформі запуску (Mobile Launcher 2) та системі стикування корабля Orion. Модернізовані підсилювачі SLS розроблені для виведення на низьку навколоземну орбіту корисного навантаження до 105 та 130 тон відповідно.
Рахункова палата рекомендує NASA:
оцінити попередні базові показники вартості та розкладу для блоків SLS Block 1B, SLS Block 2, Mobile Launcher 2 та системи стикування корабля Orion та якомога швидше уточнити їх;
включати оновлені показники вартості, розклад та технічні показники SLS Block 1B, SLS Block 2, Mobile Launcher 2 та системи стикування корабля Orion у свої щоквартальні звіти щодо ходу виконання програми, щоб забезпечити контроль.
NASA погодилося з обома рекомендаціями.
NASA визначило дату проведення тесту із запуском двигунів SLS
NASA призначило 17 січня датою випробування запуском двигунів системи космічного старту (Space Launch System, SLS). Це має стати останнім з восьми випробувань серії випробувань «Green Run» у рамках підготовки до першого запуску SLS, запланованого на листопад 2021 року. SLS має вивести космічний корабель Orion у безпілотному режимі на орбіту навколо Місяця, що стане першим етапом міжпланетної програми NASA Artemis («Артеміда»).
NASA провело сьоме випробування серії випробувань «Green Run» – тестування із завантаження системи рідким паливом – 20 грудня в космічному центрі ім.Стенніса. Тест було автоматично припинено на кілька хвилин раніше через непланове закриття клапана. Подальший аналіз даних виявив, що закриття клапана було здійснено на частку секунди раніше планового, а програмне забезпечення спрацювало належним чином та зупинило тест. Команда виправила час спрацювання клапана і готова приступити до остаточного випробування серії «Green Run». Під час майбутнього випробування 17 січня планується одночасний запуск всіх чотирьох двигунів RS-25 протягом восьми хвилин, що імітуватиме роботу під час запуску SLS.
«Європа потребує більш агресивної космічної стратегії» – єврокомісар Т’єрі Бретон
Єврокомісар з питань внутрішнього ринку Т’єрі Бретон (Thierry Breton) у ході Європейської космічної конференції 12 січня заявив, що Європа потребує більш агресивної космічної стратегії та оголосив про заснування Європейського альянсу запусків (European Launcher alliance), а також Європейського космічного фонду «Cassini» у розмірі € 1 млрд «для стимулювання стартапів та космічних інновацій».
«Ми повинні запитати себе: чи зможе сучасний підхід успішно привести нас до 2050 року, враховуючи порушення в секторі, які всі ми спостерігаємо? Я сильно сумніваюся в цьому, і я вважаю, що нам потрібна більш образлива і агресивна стратегія», – заявив Т.Бретон. «Тому я зберу у найближчі місяці всіх учасників для ініціювання Європейського альянсу із запусків, щоб мати можливість визначити спільно з ЄКА, державами-членами, Європейським парламентом, галуззю спільну дорожню карту для наступного покоління систем запуску та технології, що мають значення для забезпечення автономного доступу до космосу», – сказав єврокомісар.
«Новий фонд «Cassini», який створений спільно Європейським інвестиційним банком та Європейським інвестиційним фондом, охоплюватиме дії щодо всього інноваційного циклу, починаючи від бізнес-ідеї та закінчуючи індустріалізацією, спираючись на пілотний проект космічного капіталу (Space Equity Pilot) в розмірі € 100 млн., запущений минулого року», – сказав Т.Бретон.
«Я бачу майбутнє європейської космічної галузі як поєднання сильного інституційного керівництва та європейського підходу до нового космосу, який не є простою копією підходів США», – відмітив Т.Бретон. Єврокомісар окреслив свою космічну стратегію, побудовану на чотирьох стовпах:
поєднання програм Galileo та Copernicus, включаючи запуск супутників другого покоління Galileo у 2024 році та реалізацію шести нових місій Copernicus;
розвиток інфраструктури широкосмугового підключення, «розробленої як багатоорбітальна ініціатива», що поєднує супутники на низькій навколоземній орбіті та на інших орбітах, таких як геостаціонарна;
автономія у послугах запуску у космос за допомогою нового Альянсу під керівництвом Європейської комісії, а також у питаннях управління космічним рухом;
позиціонування Європи як центру космічного підприємництва.
Національне агентство геопросторової розвідки США потребує швидшого доступу до комерційних геопросторових даних
Приватний сектор пропонує нові геопросторові розвідувальні продукти та послуги швидше, ніж уряд може розробити механізм для їх придбання. «У сучасних умовах аналітики потребують можливість придбати комерційну геоінформацію «за мить», відмітив директор групи комерційних та ділових операцій Національного агентства геопросторової розвідки (National Geospatial Intelligence Agency, NGA) Девід Готьє (David Gauthier). NGA забезпечує урядові установи США обробленою геопросторовою інформацією, отриманою із супутникових зображень, якими його забезпечує Національне управління військово-космічної розвідки (National Reconnaissance Office, NRO). На даний час більшість потреб у розвідувальній інформації вирішується за допомогою фотографічних знімків, знятих оптико-електронною апаратурою супутників, але аналітики все частіше бачать цінність інших джерел інформації, таких як супутники-радари із синтетичною апертурою (synthetic aperture radar, SAR), які забезпечують отримання інформації через хмари, та радіочастотні супутники, які ідентифікують та фіксують геолокацію джерел радіочастотних сигналів. Зростаюча кількість приватних компаній у США та Європі пропонують такі послуги.
«NGA планує співпрацю із сотнями постачальників, і для цього буде потрібна здатність узгоджувати рішення у реальному часі, по мірі виникнення потреб», – повідомив Д.Готьє 12 січня на веб-семінарі, організованому Спілкою космічної промисловості США «Smallsat Alliance». NGA та NRO активізують дослідження ринку, щоб краще зрозуміти, що є, сказав Д.Готьє. Поряд з цим існує потреба у «дуже надійному механізмі придбання», який зможе довести нову технологію до державних користувачів.
Компанія L3Harris створить прототип супутника, здатного відстежувати гіперзвукову зброю
Агентство протиракетної оборони США (Missile Defense Agency) 14 січня повідомило про укладання з компанією L3Harris Technologies контракту на $121 млн на створення прототипу супутника, здатного відстежувати гіперзвукову зброю. Відповідно до контракту, L3Harris отримує завдання створити на орбіті демонстраційний прототип космічного датчика гіперзвукового і балістичного стеження (Hypersonic and Ballistic Tracking Space Sensor), на основі якого на низькій навколоземній орбіті буде створено супутникове угруповання, здатне виявляти і відстежувати гіперзвукову зброю.
Це угруповання призначене для заповнення прогалини в архітектурі протиракетної оборони країни, створеної гіперзвуковою зброєю, яка є більш непомітною, ніж традиційні балістичні ракети, що ускладнює їх виявлення за допомогою інфрачервоних супутників на геосинхронній орбіті. Оскільки Китай та Росія розробляють гіперзвукову зброю, Міністерство оборони США прагне створити нове супутникове угруповання, яке зможе виявляти та відстежувати загрози в будь-якій точці світу. Конгрес США у грудні 2020 р. виділив $130 млн на фінансування проекту.
Компанія Aerojet Rocketdyne завершила збірку свого першого ракетного двигуна AR1
Компанія Aerojet Rocketdyne повідомила 12 січня про завершення збірки першого ракетного двигуна AR1, розробка якого фінансується ВПС США. Компанія ще не має замовників на двигун, призначений для першого ступеня середніх ракет-носіїв. Двигун AR1 з тягою 500 000 фунтів є першим побудованим у США гасовим двигуном поетапного згоряння з підвищеним змістом кисню. Двигун розроблявся за фінансування ВПС США, як можлива заміна російського двигуна РД-180, що використовується на першій ступені ракети Atlas 5 компанії United Launch Alliance (ULA).
Після того, як Конгрес США доручив ВПС здійснити заходи із припинення залежності від російських двигунів, ВПС у 2016 році уклали з Aerojet контракт на розробку, випробування та сертифікацію AR1 на суму понад $ 800 млн. У подальшому контракт був зменшений до $ 350 млн після того, як ULA вирішила використовувати інший двигун – BE-4 компанії Blue-Origin – для використання на першій ступені своєї нової ракети Vulcan. Програвши угоду з ULA, компанія Aerojet продовжила розробку AR1 і тепер вважає, що у неї є майбутнє на ринку середніх ракет-носіїв. Минулого року компанія підписала угоду із компанією Firefly Aerospace про можливе використання двигуна AR1 у майбутній ракеті-носії Beta середнього класу.
Компанія SpaceX отримала контракти на доставку посадочного модуля на Місяць та запуск екологічного супутника на навколоземну орбіту
Компанія SpaceX 13 січня уклала контракти на запуски комерційної місії з доставки посадочного модуля на Місяць за підтримки NASA, а також приватного супутника для відстеження викидів метану. Компанія Intuitive Machines оголосила, що вибрала компанію SpaceX для доставлення на Місяць дослідницького посадкового модуля IM-2 на ракеті Falcon 9 не раніше 2022 року. Модуль IM-2 має висадитися у південній полярній зоні Місяця. На модулі буде розміщено комерційне корисне навантаження за програмою NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS).
Місія IM-2 полягатиме у проведенні експерименту з буріння Polar Resources Ice Mining Experiment 1 (PRIME-1) для пошуку водяного льоду під місячною поверхнею. Intuitive Machines повідомила, що крім PRIME-1, модуль IM-2 нестиме ще два корисних навантаження NASA.
Компанія MethaneSAT, дочірнє підприємство Фонду захисту навколишнього середовища (Environmental Defense Fund, EDF), заявила, що запустить свій однойменний супутник на ракеті Falcon 9 у жовтні 2022 року. Зазначений супутник вагою 350 кг, побудований спільно компаніями Ball Aerospace та Blue Canyon Technologies, з високою роздільною здатністю фіксуватиме викиди метану в атмосферу, допомагаючи вченим та захисникам навколишнього середовища виявити джерела парникових газів з об’єктів нафтової та газової промисловості. EDF повідомила, що представить дані, отримані MethaneSAT, у вільному доступі.
Видано розпорядження президента США щодо розвитку космічних та оборонних атомних енергетичних систем
12 січня Білий дім опублікував розпорядження про сприяння розвитку малих ядерних реакторів для космічної та оборонної сфер. Розпорядження «Сприяння малим модульним реакторам для національної оборони та досліджень космосу» («Promoting Small Modular Reactors for National Defense and Space Exploration») містить вказівки NASA та Міністерству оборони стосовно використання малих ядерних реакторів, а також щодо співпраці у розробці технологій для цих систем.
Щодо досліджень космосу, розпорядження доручає керівнику NASA підготувати протягом 180 днів звіт із визначенням «вимог щодо використання NASA систем ядерної енергії для пілотованих та роботизованих дослідницьких місій до 2040 року, а також аналізу витрат та переваг їхнього використання». Ці вимоги мають включати такі дані, як потужність, розмір і маса реактора, а також конкретні проблеми, пов’язані з експлуатацією таких реакторів у космічному середовищі.
Розпорядження також конкретизує вимоги стосовно застосування малих модульних ядерних реакторів у цілях оборони, включаючи демонстрацію «мікрореактора», ліцензованого Комісією з регулювання ядерної енергетики (Nuclear Regulatory Commission), на вітчизняних військових об’єктах в якості тесту, щоб перевірити, чи можуть такі системи задовольнити потреби Міністерства оборони. Розпорядження закликає Міністерство оборони співпрацювати з іншими відомствами, включаючи NASA, для визначення можливих застосувань космічних ядерних енергетичних систем в інтересах національної безпеки.
Спеціалізоване вантажне судно Yuan Wang-22, що використовується для транспортування ракет, прибуло у порт Тяньцзінь
15 січня китайське спеціалізоване вантажне судно Yuan Wang-22, яке використовується для транспортування важких ракет на космодром Веньчан, прибуло в найбільший порт Північного Китаю – Тяньцзінь. Імовірно, на судно будуть завантажені компоненти ракети Long March-7А, яку навесні планується використати для виведення на орбіту основного модуля космічної станції або вантажного корабля Tianzhou-2.
Після завантаження контейнери з компонентами ракети, агрегатами і обладнанням доставлять в порт Цінлань, звідки вантаж автотранспортом буде доставлений на космодром Веньчан для остаточного складання ракети-носія Long March-7А, інтеграції з корисним навантаженням і підготовки до запуску у найближчі місяці.
Довідково: У травні 2020 р. спеціалізовані вантажні кораблі Yuan Wang-21 та -22 перевозили компоненти ракети Long March 5, з пункту виробництва у місті Тяньцзінь (північний схід Китаю) до порту Qinglan на острові Хайнань (південь Китаю), на якому розташований Центр запуску супутників Веньчан. 23 липня ракета Long March 5 була використана для запуску місії Tianwen-1 на Марс.
Іран проводить ракетні навчання в умовах напруженості відносин зі США
Іранське державне телебачення повідомило 15 січня, що в рамках навчань Корпус вартових Ісламської революції здійснив кілька запусків балістичних ракет «земля-земля» проти імітації ворожих баз у пустелі в центрі країни. За повідомленням, у навчаннях використовували балістичні ракети «Золфагар» і «Дезфул», а також безпілотники, що несуть бомби. Іран має ракети радіусом дії до 2000 кілометрів, достатньо для того, щоб досягти Ізраїлю і військових баз США на Близькому Сході.
В останні тижні Іран посилив військові навчання, в умовах наростання напруги в останні дні адміністрації президента США Дональда Трампа. Напруженість між США й Іраном загострилася відтоді, як Дональд Трамп 2018 року вивів США з багатосторонньої «ядерної угоди» і наклав суворі санкції на Іран. Обраний президент Джо Байден, який вступить на посаду 20 січня, заявив, що поверне Сполучені Штати в ядерну угоду, якщо Іран її повністю дотримуватиметься.
Космічний корабель NASA Orion готовий до місії на Місяць
Компанія Lockheed Martin 14 січня повідомила, що завершила збірку та випробування космічного корабля Orion і передала його команді NASA Exploration Ground Systems (EGS). Далі команда EGS планує у цьому році провести остаточну підготовку космічного корабля до місії на Місяць. Orion – це космічний корабель NASA, який має доставить астронавтів у далекий космос, включаючи Місяць і Марс. Lockheed Martin є головним підрядником NASA. Компанія побудувала модуль екіпажу, адаптер модуля екіпажу та систему припинення запуску. Європейське космічне агентство забезпечує Європейський модуль обслуговування для Orion.
Місія Artemis I стане першим запуском космічного корабля Orion на борту ракети NASA Space Launch System (SLS). Протягом трьох тижнів капсула Orion обернеться навколо Місяця і повернеться на Землю. Ця випробувальна місія дозволить перевірити космічні апарати, ракетні та наземні системи для майбутніх пілотованих місій програми «Артеміда».
Російська академія наук пропонує держкорпорації «Роскосмос» перенести терміни створення надважкої ракети
Рада Російської академії наук по космосу рекомендує керівництву Академії наук та державній корпорації «Роскосмос» звернутися до президента Росії стосовно перенесення термінів створення ракетного комплексу надважкого класу.
«Рада РАН по космосу <...> рекомендує керівництву РАН та держкорпорації «Роскосмос» звернутися до президента РФ з пропозицією, яка передбачає коригування «Основ державної політики Російської Федерації в галузі космічної діяльності на період до 2030 року та дальшу перспективу» і положень указу президента Російської Федерації № 32 від 29.01.2018 року в частині перенесення термінів створення космічного ракетного комплексу надважкого класу на більш пізній термін», – йдеться в рішенні ради від 16.12.2020 р.
Довідково: Створення російської надважкої ракети-носія «Єнісей» почалося у Росії навесні 2020 року. Запуск ракети планується у 2028 році. Вантажопідйомність першого варіанту ракети повинна скласти до 103 тон на низьку навколоземну орбіту. Ракету планується використовувати для місій до Місяця, в тому числі з посадкою космонавтів на місячну поверхню.
У жовтні 2020 року глава «Роскосмосу» Д.Рогозін заявляв, що розробка та випробування ракети «Єнісей» для підкорення далекого космосу коштуватимуть близько трильйону рублів ($ 12,8 млрд). Для цієї ракети потрібно створення власного стартового комплексу на космодромі Східний.
Китай та Італія розширюють співробітництво у космічній галузі
Китай та Італія у ході 10 спільного засідання китайсько-італійського міжурядового комітету, що відбулось 30 грудня у віртуальному форматі, домовились, що одним з основних напрямків майбутньої співпраці стане космос. Обидві сторони продовжуватимуть співпрацювати у рамках місії CSES-2 (China Seismo Electromagnetic Satellite 2), сприятимуть співпраці у галузі космічних наук, наук про життя, а також у дослідженні мікрогравітації в інтересах телекомунікації, включаючи квантовий зв’язок. Обидві країни домовились продовжувати дослідження, пов’язані з італійськими науковими навантаженнями на борту КА Chang’e 6.
Дві країни співпрацюють у дослідженні космосу з 2011 року, а у 2017 році було підписано угоду про спільну роботу над пілотованою програмою. Очікується, що Італія буде залучена до китайського проекту дослідження астероїдів, а також до розробки проекту дослідження космічних променів, пов’язаного з місячною космічною станцією, для чого вона вже допомогла розробити житлові приміщення.
Viasat звертається до FCC з проханням щодо перевірки мережі SpaceX Starlink на екологічність
Американська телекомунікаційна компанія Viasat Inc звернулась до Федеральної комісії по зв’язку США (FCC) з проханням провести екологічну експертизу проекту компанії Ілона Маска SpaceX Starlink. Одночасно з подачею документів SpaceX на дозвіл приступити до наступного етапу побудови мережі супутникового покриття в Viasat Inc звернулися до FCC з проханням в черговий раз перевірити дотримання компанією SpaceX всіх екологічних норм.
В Viasat Inc стверджують, що супутникова система Starlink становить небезпеку для навколишнього середовища в космосі і на Землі. Звернення Viasat Inc – не перша спроба запросити екологічну експертизу Starlink. У квітні 2020 року відразу кілька сенаторів звернулися до Рахункової палати уряду зі схожим проханням. SpaceX офіційно поки не прокоментував заяву конкурентів, однак виконавчий директор SpaceX Ілон Маск написав в Twitter наступне: “Starlink “становить небезпеку” для прибутку Viasat”.
У Китаї випробували твердопаливний двигун для польоту на Місяць
Найпотужніший в Китаї секційний твердопаливний ракетний двигун цивільного призначення успішно пройшов вогневі випробування, повідомили в Китайській корпорації аерокосмічної науки та техніки (CASC). Випробування проводились в Сіані, адміністративному центрі провінції Шеньсі на північному заході Китаю. Досягнення, за оцінками фахівців, дозволить країні розширити потенціал в створенні ракет-носіїв нового покоління.
Розробником нового двигуна, довжина якого становить 11,6 м, діаметр – 3,2 м, виступила 4-я академія CASC. Китай продовжить розробку секційних ракетних двигунів для задоволення потреби в реалізації пілотованого польоту на Місяць та інших космічних програм, зазначив головний конструктор проекту Ван Цзяньжуй.
Вето президента США на Закон про державну оборону на 2021 фінансовий рік відмінено Конгресом
1 січня Сенат проголосував (81 голос «за», 13 голосів «проти») за скасування вето президента США на Закон про державну оборону (NDAA) на 2021 фінансовий рік. Палата представників проголосувала за скасування вето 28 грудня (322 голос «за», 87 голосів «проти»). Ухвалення NDAA стало першим випадком, коли Конгрес успішно подолав вето Д. Трампа.
Законодавці переважною більшістю відкинули спроби президента внести до NDAA положення про скасування статті 230 Закону про комунікації 1996 року, що не має нічого спільного з питаннями національної оборони.
Компанія SpaceX отримала контракт на запуск супутників для Агентства космічного розвитку
Міністерство оборони США оголосило, що зі SpaceX укладено контракт на $ 150,4 млн. на запуск 28 супутників для космічного Агентства космічного розвитку (SDA). Запуски супутників в інтересах SDA будуть проведені з бази ВПС США Ванденберг у Каліфорнії. В рамках контракту будуть запущені 20 супутників ретрансляції даних (Transport Layer) та 8 супутників попередження про ракетний напад (Tracking Layer). За попередньою оцінкою агентства, вони будуть готові до запуску в кінці 2022 року.
SpaceX має здійснити два запуски, при цьому перший відбудеться у вересні 2022 року, а все угруповання має бути виведено не пізніше 31 березня 2023 року. Окремо компанія SpaceX у жовтні отримала контракт від Агенції космічного розвитку на суму $ 149,2 млн. на виготовлення чотирьох супутників попередження про запуски ракети, але робота за цим контрактом призупинена через протест конкуруючих учасників, який ще не вирішений.
Компанія Spacety публікує перші зображеннями з КА з синтезованою апертурою Hisea-1
Через три доби після запуску (22 грудня 2020 року) КА з синтезованою апертурою Hisea-1, китайська приватна компанія Spacety почала отримувати дані. Перші отримані зображення SAR, що опубліковане в прес-релізі, мають триметрову розрізненість. Hisea-1 – супутник SAR діапазону C, що використовує антену з фазованою решіткою, маса 180 кг. Компанія заявляє, що це перший комерційний малий супутник SAR у Китаї. Корисне навантаження КА Hisea-1 створено China Electronics Technology Group. На КА встановлена йодна електрична силова установка розробки французького стартапу ThrustMe, що співпрацює з Spacety.
В останні роки тільки двом невеликим компаніям вдалося отримати фінансування на створення та запуск угруповань малих супутників SAR. Однією з них є фінська компанія Iceye, яка вже має п’ять КА SAR, що працюють в X-діапазоні. Другою є американська компанія Capella Space з Сан-Франциско, що почала публікувати знімки зі свого першого діючого супутника Sequoia, який також працює в X-діапазоні. В перспективі китайська компанія Spacety планує побудувати, запустити та управляти угрупованням з 56 малих супутників з синтезованою апертурою. Також компанією заявлено, що з використанням інших режимів проведення зйомки є прагнення досягти розрізнення 1 м та 0,5 м.
На проект “Сфера” виділено 7 млрд рублів
Уряд РФ виділив 7 млрд рублів для початку робіт по програмі “Сфера”. Дмитро Рогозін зазначив, що через два-три роки будуть зібрані демонстраційні зразки новітніх космічних апаратів, які будуть принципово відрізнятися від тієї продукції, яка запускається зараз. Глава Роскосмос переконаний, що програма “Сфера” забезпечить перехід галузі на створення компактних космічних платформ, які будуть запускати в вигляді мегаконстеляцій.
Проект “Сфера” був анонсований у липні 2018 року та передбачає створення глобальної мережі з 600 супутників для забезпечення території РФ та інших країн мережею Інтернет та зв’язком. В рамках цього проекту планується об’єднати супутникову навігаційну систему ГЛОНАСС, системи дистанційного зондування Землі, супутникову систему зв’язку “Експрес-РВ” та “Гонець”, а також ряд інших систем зв’язку.
Уряд Пуерто-Ріко підтримує відновлення радіотелескопу Аресібо
Губернатор Пуерто-Ріко Ванда Васкес Гарсед, що незабаром йде у відставку, підписала розпорядження про відновлення радіотелескопу в обсерваторії Аресібо. Відповідно до повідомлення, планується не ремонт, а реконструкція об’єкта з розширенням його функціональних можливостей. Зокрема, уряд Пуерто-Ріко передбачає збільшити ефективну апертуру, поле огляду та провести встановлення на телескоп більш потужного радіолокаційного передавача.
На початок робіт урядом виділено $ 8 млн. Однак, це лише невеликий початковий внесок на відновлення телескопа, тоді як, за неофіційними оцінками астрономічної спільноти, вартість телескопа Аресібо становить кілька сотень мільйонів доларів.
Бангкокський стартап планує побудувати «перший космічний корабель Таїланду»
Компанія mu Space, що базується у Бангкоку, оголосила про наміри побудувати «перший космічний корабель Таїланду». Під час відкриття своєї першої фабрики космічних апаратів у Таїланді компанія заявила, що планує побудувати «масштабну фабрику з виробництва та збірки першого космічного корабля Таїланду», а також космічних кораблів та апаратів для великого кола місій та амбітних проектів.
Компанія mu Space планує брати участь у місіях із забезпечення національної безпеки, внутрішніх справ, зв’язку, у робототехнічному та автономному тестуванні систем, зокрема, для безпілотних місій на Місяці, а також у розробці «місцевого GPS». Компанія також хоче протестувати та змоделювати інтернет-центр обробки космічних даних у першому кварталі 2021 року. Компанія mu Space залучила інвестицій на суму більше $ 100 млн. та позиціонує себе ключовим гравцем з розвитку космічного сектору та економіки Таїланду.
Першою місією компанії Rocket Lab у 2021 році стане запуск супутника зв’язку для OHB Group
Компанія Rocket Lab, що спеціалізується на запусках малих ракет, 5 січня оголосила, що першим запуском її ракети Electron у новому році стане спеціальна місія для європейської компанії з космічних технологій OHB Group. Цю спеціальну місію під назвою «Another One Leaves the Crust» («Ще один залишає земну поверхню») планується здійснити під час 10-денного вікна запуску, що відкриється 16 січня. Корисним навантаженням ракети Electron буде мікросупутник зв’язку. Запуск буде 18-ю місією ракети Electron компанії Rocket Lab. Цей запуск був закуплений для OHB Group через компанію OHB Cosmos International Launch Service GmbH, підрозділ служби запуску OHB Group. OHB Cosmos відповідає за запуск КА, побудованого виробниками компанії, що базується в Німеччині, Швеції та Чехії. Запуск відбудеться зі стартового комплексу № 1 на півострові Махія у Новій Зеландії. Цього року Rocket Lab також планує запустити місію Photon на Місяць у рамках програми NASA CAPSTONE, а також запустить перші місії з двох додаткових стартових майданчиків Rocket Lab – стартового комплексу № 2 у Валлопсі (штат Вірджинія) та нового майданчику стартового комплексу № 1 у Новій Зеландії.
Командувач Стратегічного командування США заявив про необхідність інвестування у нову міжконтинентальну балістичну ракету
Командувач Стратегічного командування США адмірал Чарльз Річард заявив, що Пентагон повинен придбати нову міжконтинентальну балістичну ракету, а оновлення ракет часів холодної війни не є прийнятним варіантом. Коментарі Ч.Річарда були реакцією на заклики до адміністрації Байдена переглянути масштабні інвестиції Пентагону у нову міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) наземного стратегічного стримування (Ground Based Strategic Deterrent, GBSD). Ракета GBSD має замінити МБР Minuteman 3, яка була прийнята на озброєння у 1970 році. У вересні 2020 р. ВПС США уклали контракт з Northrop Grumman вартістю $13,3 млрд на розробку GBSD протягом наступних семи років. Програма коштуватиме ще десятки мільярдів доларів протягом наступних двох десятиліть.
КА Pars-1 переданий Іранському космічному агентство
Голова Іранського космічного агентства (ISA) Мортеза Барара повідомив, що супутник Pars-1 успішно пройшов всі технічні випробування та переданий агентству. «Не дивлячись на всі обмеження, ви+кликані спалахом коронавірусу, цей гігантський проект був виконаний відповідно до графіка. Продовження співпраці по розробкам та виробництву супутників – основна мета ISA. Ми намагаємося використовувати існуючі технічні ноу-хау для процвітання космічної промисловості в Ірані. Фахівці зіткнулися з безліччю проблем при виготовленні супутника Pars-1, але нам вдалося впровадити ці технології на місцевому рівні», – зазначив Мортеза Барара.
На даний час в країні планується виготовити більш досконалий порівняно з попереднім супутник під назвою Pars-2.
Відповідно до доповіді голови Центру космічних досліджень Ірану Джафара Салехі, супутник Pars-1 є найскладнішим та найбільш оперативним супутником дистанційного зондування Землі в країні та важить від 110 до 120 кг. Він оснащений трьома сенсорами, що дозволяють робити знімки з різним розрізненням: 15, 150 та 300-метрів.
Інформаційна довідка щодо запуску КА «Türksat 5A»
08 січня 2021 року о 01:38 (UTC) з космодрому на мисі Канаверал, що у Флориді, за допомогою ракети-носія «Falcon-9 v1.2 (Block 5)» було здійснено запуск турецького супутника «Türksat 5A». Космічний апарат масою 3,5 тонни призначений для надання послуг цифрового телебачення і широкосмугового інтернету. Він буде виведений на геостаціонарну орбіту. Turksat-5A стане четвертим турецьким супутником на орбіті. Він створений корпорацією Airbus Defence and Space. Геостаціонарний супутник охопить мовленням Туреччину, країни Європи, північ Африки і країни Близького Сходу.
У 2021 році SpaceX також планує вивести на орбіту супутник Turksat-5B. Як і Turksat-5A, він відноситься до супутників зв’язку п’ятого покоління. Обидва апарати оснащені 42-ма транспондерами Ku- і Ka-діапазонів, які можуть передавати сигнали на Землю, забезпечуючи швидкість широкосмугового доступу до 50 Гбіт/с.
У рамках підготовки до місії ExoMars-2022 успішно проведено сеанс зв’язку відразу з двома КА
Фахівці Роскосмосу, Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (входить до Роскосмосу), Інституту космічних досліджень Російської академії наук та ОКБ Московського енергетичного інституту успішно провели серію технічних експериментів з прийому інформації одночасно з двох космічних апаратів, що знаходяться на орбіті навколо Марса: Trace Gas Orbiter (місія ExoMars 2016) та Mars Express. Прийом проведено за допомогою 64-метрової антенної системи далекого космічного зв’язку ОКБ Московського енергетичного інституту (Тверська область). Таким чином було підтверджено, що наземні засоби Росії та Європи сумісні і можуть використовуватися в разі нештатних ситуацій, а також в ході майбутніх спільних проектів, в першу чергу місії ExoMars-2022.
Білий дім опублікував стратегію планетарного захисту
Білий дім опублікував національну стратегію планетарного захисту, розроблену Національною космічною радою та Управлінням з питань політики в галузі науки та технологій (OSTP), в якій викладаються викладається перелік заходів, який належить виконати різним агентствам протягом наступних 9-12 місяців для вирішення проблеми потенційного забруднення інших планет космічними кораблями, враховуючи як наукові досягнення, так і зростання частки приватних місій в освоєнні космосу. Планетарний захист традиційно був завданням в першу чергу для NASA, але нова стратегія відображає зростаючі можливості приватного сектора та використовує досвід інших агентств.
У наземній лабораторії зійшло насіння рису, яке побувало на Місяці в рамках місії Чан’е-5
Китайська автоматична міжпланетна станція «Чан’е-5» стала першим китайським космічним апаратом, який досяг Місяця та повернувся на Землю. Запуск місії відбувся в листопаді 2020 року, а повернулася на Землю капсула з пробами місячного ґрунту в грудні. Однією з цілей місії було проведення експериментів із селекції сільськогосподарських культур в умовах космосу. Зокрема, на борту «Чан’е-5» знаходилося майже 40 грамів насіння рису, яке потім повернулося на Землю після завершення місячної місії.
Рисове насіння передали науково-дослідному центру Південно-Китайського сільськогосподарського університету. І деякі з цих насінин успішно проросли. Як вважають вчені, результати цього експерименту допоможуть виявити вплив космічних умов на сільськогосподарські культури, а також вивести сорти рису з унікальними властивостями.
Росія вперше за 45 років запустить автоматичну станцію до Місяця
Зараз проходять дослідно-конструкторські роботи за проектом «Луна-Глоб», в рамках якого Науково-виробниче об’єднання ім. Лавочкіна створює космічний апарат «Луна-25». Планується, що випробування автоматичної міжпланетної станції «Луна-25» будуть завершені влітку, а старт місії відбудеться 1 жовтня 2021 року. За планами, у серпні станція буде відправлена на космодром «Східний», а запуск буде проведено з використанням РН Союз 2.1б з розгінним блоком Фрегат.
Політ до Місяця буде складати від 4,5 до 5,5 доби в залежності від конкретної дати запуску. Назва «Луна-25» запланованої місії підкреслює спадкоємність по відношенню до радянської серії досліджень Місяця, що була завершена у 1976 році. Апарат, як очікується, здійснить посадку не в екваторіальній області, а в районі Південного полюса. Найважливіше завдання місії «Луна-25» – відпрацювання технології м’якої посадки.
Генеральний директор ЄКА вийде у відставку у лютому
Генеральний директор Європейського космічного агентства Ян Вернер заявив 8 січня, що вийде у відставку наприкінці лютого замість червня, як планувалося раніше. 17 грудня 2020 року Рада ЄКА обрала Йозефа Ашбахера, керівника програми спостереження за Землею ЄКА, новим Генеральним директором ЄКА. Згідно з рішенням Ради ЄКА, офіційний вступ на посаду Й. Ашбахера має відбутися не пізніше 1 липня 2021 року. Діючий генеральний директор ЄКА Ян Вернер вирішив запропонувати Раді ЄКА визначити офіційний вступ на посаду нового генерального директора 1 березня 2021 року.
Агентство космічного розвитку відновило контракти з компаніями L3Harris та SpaceX на створення супутників ПРО
Після серії оскаржень Агентство космічного розвитку МО США (Space Development Agency, SDA) знову уклало контракти зі SpaceX на $149 млн та з L3Harris на $193,5 млн на побудову супутників виявлення та відстеження запусків балістичних і гіперзвукових ракет. Контракти з обома компаніями спочатку були укладені 5 жовтня 2020 р., але були припинені через подання компаніями-конкурентами Airbus та Raytheon оскаржень укладених контрактів до Рахункової палати США (Government Accountability Office, GAO). Для врегулювання протестів SDA погодилося переглянути оцінку заявок підрядників. GAO відхилило протест Airbus 30 листопада. Raytheon подав два додаткові протести, які також були відхилені 22 грудня.
7 січня прес-секретар SDA Дженніфер Елзі (Jennifer Elzea) заявила, що робота над супутниками, відомими як «Tranche-0», відновлена 28 грудня. SDA планує запустити супутники «Tranche 0» наприкінці 2022 року.
Компанія Virgin Orbit планує запуск своєї ракети 13 січня
Другий тестовий політ ракети LauncherOne компанії Virgin Orbit запланований не раніше середи, 13 січня. Десять супутників формату CubeSats університетів США та дослідницького центру NASA знаходяться на борту ракети, яка буде запущена з літака-носія Boeing 747 компанії Virgin Orbit над Тихим океаном біля узбережжя Південної Каліфорнії.
«Наша команда завершує остаточні приготування до огляду готовності до запуску, що планується у п’ятницю. Зараз ми націлені на запуск у середу, 13 січня, з додатковими вікнами протягом січня, якщо це буде потрібно», – повідомила 7 січня компанія Virgin Orbit.
Мексика та Аргентина узгоджують супутникові мережі для вирішення регіональних проблем
Мексиканське космічне агентство (AEM) та Національна комісія з космічної діяльності Аргентини (CONAE) об’явили про спільний запуск цифрової платформи інтеграції супутникових даних для моніторингу навколишнього середовища в Латинській Америці. Комплексна регіональна супутникова інформаційна система (SIRIS) надає доступ до супутникової інформації для удосконалення процесу прийняття рішень та полегшення управління в умовах кризових ситуацій та катастроф.
Проведення тесту із запуску двигунів SLS перенесено на один день
Після перевірки готовності до випробувань 11 січня, NASA перенесло на суботу, 16 січня, фінальне випробування серії «Green Run» ракети Space Launch System (SLS), яка братиме участь у реалізації місії Artemis I. Під час випробування інженери ввімкнуть усі основні каскадні системи, завантажать у резервуари ракети понад 700 000 галонів (понад 200 т) кріогенного над-охолодженого палива та одночасно запустять усі чотири двигуни ракети.
Серія випробувань «Green Run» – це комплексна оцінка готовності ракети SLS до запуску місій «Артеміда» на Місяць. Тест включає заповнення резервуарів рідкими воднем та киснем, запуск двигунів RS-25, а також перевірку роботи бортових комп’ютерів, електроніки та авіоніки. NASA завершило сім з восьми основних етапів випробувань «Green Run», включаючи завантаження та злив ракетного палива під час випробування 20 грудня. Під час майбутніх випробувань усі чотири двигуни будуть запущені для імітації роботи під час запуску.
Компанія Iceye планує запустити три супутники SAR на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX
Компанія Iceye планує 21 січня вивести на орбіту три супутники-радари із синтетичною апертурою (synthetic-aperture radar, SAR) на ракеті-носіїї Falcon 9 компанії SpaceX. З цим запуском Iceye розширить своє угруповання до шести супутників SAR.
«Ми раді розпочати 2021 рік із запуску трьох нових супутників», – зазначив генеральний директор філії Iceye у США Джеррі Уелш (Jerry Welsh). Компанія Iceye була заснована у 2014 році у Фінляндії. На даний час має офіси у Польщі, Великобританії та США. Iceye запустила перший невеликий супутник SAR на початку 2018 року. За останні три роки компанія розширила своє угруповання і запустила спеціальний супутник для замовника. У 2020 році Iceye почала оцінювати можливість розміщення виробничого майданчика у США. 12 січня Iceye заявила, що «має великі плани на 2021 рік», а майбутній «запуск – це лише початок стратегії розгортання супутникового угруповання на майбутній рік». На даний час Iceye будує ще вісім супутників.
Azercosmos та SatADSL уклали угоду про партнерство з надання Інтернет-послуг у Центральній Азії
Azercosmos, оператор супутників Azerspace-1 і Azerspace-2, та бельгійський постачальник супутникових послуг SatADSL 11 січня об’явили про укладання угоди про партнерство. Згідно з новою угодою, SatADSL, завдяки хмарній платформі надання послуг (C-SDP), забезпечить доступний та надійний доступ до Інтернету за допомогою центральноазіатського променю супутника Azerspace-1. Пропозиція готових до використання Інтернет-пакетів SatADSL стане легко доступною для клієнтів Центральної Азії через Azerspace-1.
На даний час SatADSL забезпечує супутниковий зв’язок на п’яти континентах, включаючи Центральну та Південну Америку, Європу, Близький Схід, Африку та Центральну Азію. Платформа SatADSL була розгорнута у понад 45 країнах.
Американський вантажний космічний корабель Cargo Dragon приводнився в Атлантиці
Вантажний космічний корабель Cargo Dragon (США), який відстикувався від Міжнародної космічної станції приводнився в Атлантиці в штатному порядку, передає компанія-розробник SpaceX в соціальній мережі. “Приводнення Дрегон підтверджено”, – написано на сторінці компанії. Капсула з допомогою парашутної системи здійснила посадку в 3:27 (за Києвом) в Мексиканській затоці на захід від Флориди. Фахівці повідомляють про м’яке приводнення об’єкта. Cargo Dragon привіз на Землю близько двох тонн вантажу і результати наукових експериментів, проведених на станції.
ЄС залучає € 300 млн інвестицій для стимулювання інновацій у космічному секторі
Європейська комісія та Європейський інвестиційний фонд оголосили 13 січня про інвестиції у космічний сектор в розмірі € 300 млн, з яких €100 млн надходять з бюджету ЄС на підтримку новаторських інновацій в галузі. Ця інвестиція стосується двох фондів, що спеціалізуються на космічних технологіях, Orbital Ventures та Primo Space, в рамках першого пілотного проекту InnovFin Space Equity Pilot, підтримуваного ЄС в космічному секторі. Як зазначив єврокомісар з внутрішнього ринку Тьєррі Бретон, «це інвестиції в малі та середні підприємства космічної техніки, які наближають до мети переходу до цифрових технологій. Це рішення підтримує розвиток європейських космічних стартапів і показує, що Європейський космічний сектор процвітає».
У Китаї проведено тестування нового киснево-водневого ракетного двигуна
8 січня у Китаї були проведені випробування двигуна для ракет нового покоління. Йдеться про киснево-водневий двигун, назва якого не розкривається. Очікується, що він замінить двигун YF-77, який зараз використовується на першій ступені китайського сімейства важких ракет-носіїв Long March-5. Як переваги розробки називають економічність і потужність. Тому, за задумом розробників, з її допомогою можна буде літати на Місяць, Марс і навіть Юпітер. Планується, що саме новий двигун буде застосовуватися в ході декількох амбіційних місій, включаючи доставку зразків з астероїда на Землю, забір проб марсіанського ґрунту і повернення на Землю і навіть подорож до найбільшої планеті Сонячної системи.
Принцип роботи нового двигуна полягає в тому, що замість газогенераторного циклу YF-77 нова ракета буде використовувати ступінчастий цикл горіння, який підвищує ефективність за рахунок більш ретельного спалювання палива. Розробники при цьому визнають, що технологія вимагає набагато більш ретельного інженерного проектування і збірки. Варто визнати, що говорити про практичне застосування нового двигуна у космічній галузі ще передчасно. Поки технологія знаходиться в процесі розробки. На даному етапі двигун пройшов четверте тестування, де в вогневих випробувань пропрацював 500 секунд, що складає період робочого циклу двигуна в польоті.
Компанія Virgin Orbit перенесла запуск своєї ракети на 17 січня
Другий тестовий політ ракети LauncherOne компанії Virgin Orbit, що попередньо планувався на 10, потім на 13 січня, перенесений на 17 січня. Вікно запуску з 10:00 до 14:00 PST (20:00-00:00 за київським часом). Десять супутників формату CubeSats університетів США та дослідницького центру NASA знаходяться на борту ракети, яка буде запущена з літака-носія Boeing 747 компанії Virgin Orbit над Тихим океаном біля узбережжя Південної Каліфорнії.
«Огляд готовності до запуску закінчений, обладнання виглядає чудово, і наші клієнти готові. Ми виконуємо останні підготовчі дії. Запуск тепер призначений на неділю, 17 січня, з додатковими вікнами протягом січня, якщо це буде потрібно», – повідомила 12 січня компанія Virgin Orbit.
Компанія Blue Origin планує запуск апарату New Shepard 14 січня
Компанія Blue Origin планує здійснити спробу 14-го запуску свого суборбітального апарату New Shepard у четвер, 14 січня, зі свого об’єкту Van Horn у Техасі. Вікно запуску з 9:45 EST (16:45 за київським часом) 14 січня до 16:00 EST (23:00 за київським часом) 17 січня. Компанія Blue Origin не повідомляє про запуск та його цілі.
Попередній, 13 за рахунком, політ апарату New Shepard був здійснений 13 жовтня 2020 року. Місія мала позначення NS-13 та полягала у виведені у суборбітальний простір 12 демонстраційних науково-технічних корисних навантажень, включаючи датчик NASA, встановлений на зовнішній обшивці корабля. Зазначений прилад мав перевірити технології посадки для програми NASA «Артеміда». Корабель, як планувалося, досяг пікової висоти близько 105 км. Ракета здійснила механічну посадку через сім з половиною хвилин після старту, майже на три хвилини пізніше здійснила посадку за допомогою парашуту капсула з корисним навантаженням.
Компанія SpaceX 21 січня запустить два тайваньських супутника
Компанія SpaceX 21 січня запустить на орбіту два супутники тайванського виробництва, повідомив 13 січня міністр науки і технологій Тайваню Ву Цзун-цзон (Wu Tsung-tsong). Міністр розповів, що SpaceX виведе на орбіту супутник Flying Squirrel, розроблений Національним університетом ім. Сунь Ятсена, який буде використовуватися для дослідження впливу плазми в іоносфері Землі та верхніх шарах атмосфери на радіохвилі, які використовуються для зв’язку в мережах 5G. Інший супутник, Yushan, зроблений компанією TinFar Electronic Co. з Нью-Тайбея, буде використовуватися для відстеження морського руху. Супутники будуть виведені на орбіту за допомогою ракети Falcon 9 компанії SpaceX, запуск якої запланований на 21 січня з мису Канаверал у Флориді.
Компанія Rocket Lab визначила термін запуску супутника зв’язку для OHB Group
Компанія Rocket Lab, що спеціалізується на запусках малих ракет, 12 січня оголосила, що планує здійснити перший у 2021 році запуск ракети Electron з мікросупутником зв’язку компанії OHB Group 16 січня. Вікно запуску 07:38 – 07:45 UTC (09:38 – 09:45 за київським часом). Раніше повідомлялося, що цю спеціальну місію під назвою «Another One Leaves the Crust» («Ще один залишає земну поверхню») планується здійснити під час 10-денного вікна запуску, що відкриється 16 січня. Корисним навантаженням ракети Electron буде мікросупутник зв’язку. Запуск буде 18-ю місією ракети Electron компанії Rocket Lab. Запуск відбудеться зі стартового комплексу № 1 на півострові Махія у Новій Зеландії.
Космічна економіка оцінюється у $ 385 млрд. у 2020 році
У своєму останньому дослідницькому продукті «Звіт про космічну економіку за 2020 рік» консалтингова компанія Euroconsult підрахувала, що консолідована космічна економіка, що включає як державні космічні інвестиції, так і комерційний космічний сектор, у 2020 році становила рекордну суму в $ 385 млрд.
Комерційні доходи у 2020 році склали $ 315 млрд. та знизилися на 2% порівняно з оцінкою 2019 року у $ 319 млрд.
Це зниження відбулось частково через пандемію COVID-19, яка вплинула на певні комерційні ринки – зокрема, підсегменти супутникового зв’язку, орієнтовані на високу мобільність.
До цих комерційних доходів додаються $ 70 млрд., вкладені державними космічними бюджетами у 2020 році (без урахування державних витрат на комерційні послуги, що враховуються як комерційні доходи). У 2020 році не було помітного впливу на державні космічні інвестиції, оскільки бюджети були сформовані до оголошення пандемії. Проте, подальше зростання високих державних космічних інвестицій після COVID-19 ще належить з’ясувати.
Компанія SpinLaunch налаштована у 2021 році випробувати свою систему запуску малих супутників
Компанія SpinLaunch, що базується в Лонг-Біч, штат Каліфорнія, розраховує провести перші суборбітальні випробування прототипу своєї відцентрової системи для запуску малих супутників у 2021 році у Нью-Мексико.
Компанія не озвучувала інформацію про свою розробку прискорювача мас, який, по суті, має стати першим ступенем системи запуску малих супутників, меншим за вартістю та більш ефективним, ніж традиційні ракети-носії. На сьогоднішній день компанія залучила $ 80 млн інвестицій, у тому числі у минулому році – $ 35 млн.
Хоча SpinLaunch не розкриває деталей про свою технологію, 15 грудня компанія оголосила, що розширює свою діяльність на космодромі «Америка» у Нью-Мексико. У спільній заяві з Департаментом економічного розвитку штату SpinLaunch заявила, що планує додатково найняти ще 59 людей «і завершити будівництво суборбітальної системи відцентрового запуску для наступної фази розвитку».
На презентації минулого місяця під час засідання ради директорів Адміністрації космодрому Нью-Мексико виконуючий обов’язки виконавчого директора космодрому «Америка» Скотт Маклафлін заявив, що компанія будує центрифугу діаметром 30 м. Це зможе прискорити об’єкт до швидкості 5 МАХ перед тим, як «катапулювати» його. Споруда призначена для використання в суборбітальних випробуваннях, які, за словами Маклафліна, будуть проводитись спільно з прилеглим ракетним полігоном Уайт-Сендс. Об’єкти, запущені з центрифуги, будуть виходити на висоту близько 100 км з посадкою на полігоні. Випробування мають розпочатися у 2021 році.
Європейське космічне агентство уклало контракт з Thales Alenia Space на будівництво модуля для орбітальної станції Gateway
7 січня Європейське космічне агентство (ESA) підписало контракт на суму близько €296 млн ($362 млн) з компанією Thales Alenia Space про побудову європейського модуля для місячної космічної станції NASA Gateway.
Європейський модуль (European System Providing Refueling, Infrastructure and Telecommunications, ESPRIT) буде забезпечувати зв’язок і заправку станції Gateway на орбіті Місяця. Компанія Thales Alenia Space оголосила в жовтні, що вона обрана в якості будівника модуля.
Gateway – це космічна станція на місячній орбіті, яка буде служити перевалочним пунктом між Землею і місячною поверхнею. Передбачається, що в майбутньому її можна буде використовувати під час марсіанських експедицій. Gateway є частиною програми NASA Artemis («Артеміда»).
Ракетні двигуни ВЕ-4 встановлені на ракету Vulcan компанії ULA
9 січня генеральний директор американської компанії United Launch Alliance (ULA) Торі Бруно повідомив на своїй сторінці у twitter, що пара ракетних двигунів BE-4 встановлена на першу ступінь новітньої важкої ракети Vulcan Centaur компанії ULA.
Дані тестові двигуни, розроблені компанією Джеффа Безоса Blue Origin, мають бути випробувані під час першого демонстраційного запуску Vulcan Centaur, який запланований на кінець 2021 року.
Очікується, що в майбутньому ракета Vulcan Centaur має замінити ракету-носій Atlas-V, на першій ступені якої використовується російський двокамерний двигун РД-180, що працює на парі кисень-гас. На відміну від РД-180, однокамерний BE-4 працює на парі кисень-метан.
До теперішнього часу в США було поставлено 116 ракетних двигунів РД-180, вироблених НВО «Енергомаш». Водночас, російська державна корпорація «Роскосмос» 12 січня повідомила про успішні вогневі випробування ракетного двигуна РД-180 напередодні нового 2021 року.
Відбувся 14-й випробувальний політ ракети New Shepard компанії Blue Origin
14 січня 2021 року відбувся 14-й випробувальний політ (місія NS-14) суборбітальної ракети New Shepard, створюваної компанією Blue Origin для доставлення туристів за кордон атмосфери і космосу.
Старт відбувся о 17:19 UTC (19:19 за київським часом) зі стартового майданчика в західній частині штату Техас. Політ пройшов у плановому режимі. Максимальна висота, яку досягла капсула RSS First Step, склала 107 км. Через 7 хв. 30 сек. ракета зробила м’яку посадку неподалік від місця старту. Капсула зробила приземлення під парашутами через 10 хв. 10 сек. після старту. Як і під час всіх попередніх випробувальних пусків, у капсулі екіпажу не було. Єдиним пасажиром був манекен «Skywalker». Також в капсулі розміщувалися датчики NASA. У компанії Blue Origin не виключають, що під час наступного випробувального польоту в кабіні капсули будуть знаходиться два пілоти. Остаточне рішення про пілотований пуску поки не прийнято.
Північна Корея представила нову балістичну ракету для підводних човнів Pukguksong-5
Північна Корея представила нову балістичну ракету для підводних човнів Pukguksong-5, а також зразки тактичних ракет і артилерійських установок на військовому параді ввечері 14 січня. На заході були представлені балістичні ракети підводних човнів (БРПЛ), Центральне телеграфне агентство Кореї (KCNA) назвала їх «найпотужнішою зброєю в світі».
Фотографії, оприлюднені державними північнокорейськими ЗМІ, показують, що БРПЛ має позначення Pukguksong-5, що може означати модернізацію ракети Pukguksong-4, яка була представлена на масштабному військовому параді в жовтні 2020 р.
«Нова ракета, безумовно, виглядає довшою за ту, що була продемонстрована у жовтні», – заявив у Twitter дослідник Каліфорнійського центру досліджень нерозповсюдження Майкл Дуйтсман. На відміну від жовтневого параду, в четвер у рамках заходу не були представлені найбільші міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) Північної Кореї Hwasong-16, які, як вважають, зможуть доставити ядерну боєголовку в будь-яку точку Сполучених Штатів.
Основний модуль китайської космічної станції та вантажний корабель Tianzhou-2 пройшли заводську перевірку
Управління програми пілотованої космонавтики Китаю (China Manned Space Engineering Office, CMSEO) 14 січня повідомило, що основний модуль майбутньої китайської космічної станції, а також вантажний корабель Tianzhou-2 і окремі прикладні системи пройшли заводську перевірку. Завершення заводського огляду, проведеного експертами CMSEO, означає, що проект будівництва космічної станції країни вступить у стадію реалізації, йдеться в заяві CMSEO.
Китай планує завершити будівництво космічної станції на орбіті приблизно у 2022 році після виконання 11 польотних місій цього і наступного року, включаючи три запуски різних модулів, чотири запуски вантажних суден і чотири запуски пілотованих кораблів. Основний модуль під назвою Tianhe («Гармонія небес») планується запустити цієї весни.
Бюджет ЄКА у 2021 році складе майже € 6,5 млрд
Бюджет Європейського космічного агентства (ЄКА) у 2021 році складе € 6,49 млрд.
Дві третини надходжень внесені країнами-членами ЄКА, ще 26 відсотків – від Європейського союзу, 3 відсотка – від організації EumetSat, 4 відсотка – інші надходження. Основною статтею витрат (22 відсотки) залишається моніторинг Землі.
Вся діяльність ЄКА поділяється на дві категорії – «обов’язкова» та «необов’язкова» (optional). Програми, що виконуються в рамках Загального бюджету та бюджету програм космічної науки, є «обов’язковими»; вони включають основні напрямки діяльності агентства (дослідницька діяльність, розвиток інформаційних систем і технологій, програми навчання та технічні інвестиції). Усі держави-члени беруть участь у цих програмах у масштабі, що базується на валовому національному продукті (ВНП).
Інші програми, відомі як «необов’язкові», представляють інтерес лише для деяких держав-членів, які самостійно приймають рішення щодо рівня їх участі. Необов’язкові програми охоплюють такі сфери, як спостереження Землі, телекомунікації, супутникова навігація та космічний транспорт. Аналогічним чином, Міжнародна космічна станція та дослідження мікрогравітації фінансуються за рахунок необов’язкових внесків.